мову вивчає правопис слів? ами. Який розділ 29 Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі клич- ного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки. 1. Терпи (хлопець) козаком будеш аз козака в отамани попа- деш (Народна творчість). 2. А на чому ми спинились дорогий ти мій (козак)? (О. Омельченко). 3. Не зупиняйся (друг) в хуртовині (П. Воронько). 4. Будь здоров ти мій любий (юнак)! (П. Тичина). 5. Хворіти (парубок) доволі (М. Стельмах). 6. Де ж ти подiвся наш старий (співак) ти заспівай нам про життя козаче! (А. Метлин- ський).
В нашій дружбі – наша сила. Я вважаю, шо саме це прислів’я точно може охарактеризувати справжнього друга, який зможе і порадіти разом зі мною, і поспівчувати. Так хто ж такий справжній друг?
На мою думку, друг – це та людина, якій можна довірити все саме сокровенне та важливе. Це людина, яка завжди до та розвеселить, яка разом зі мною буде і плакати, і сміятись. Як це банально б не звучало, але справжні друзі проявляються в біді. Гарний, добрий і веселий товариш не завжди може стати другом, тому що друзі – це споріднені душі. Це коли я починаю щось говорити, а він вже знає, що я скажу.
Правда відносин, доброта, схожість життєвих поглядів – це основа справжньої дружби. Я вважаю, що саме ці особливості можуть включити реальну дружбу.
Велика кількість друзів ще не означає, що їх по-справжньому скільки. Зазвичай, більшість так званих «друзів» являються звичайними товаришами, або знайомими. Не кожна людина зможе стати ним, адже вони перевіряються часом. Дружба може існувати протягом всього життя, а може закінчитись ще в школі. Треба чітко розуміти хто для тебе друг, а хто ні. Веселі компанії, гумор, прикольні життєві ситуації – це все допомагає відкрити людину з іншої сторони.
Не рідко буває так, що в якійсь незвичній та некомфортній ситуації твій товариш відкривається зовсім з іншого неочікуваного боку.
Ось такі «подарунки» життя і відсівають справжніх від підробних. Звісно, розуміти той факт, що все було підробне важко, але дуже добре, коли все ж такі події стаються в нашому житті. Не варто жалітись, тому що час розставить все і всіх по своїм місцям. Справжні друзі залишаться поруч, а «фальшивки» відійдуть на другий бік.
Якщо людина зустріла на своєму шляху реальних друзів, то їй дуже пощастило. Бувають такі випадки, що людина живе самотня без чієїсь підтримки. В таких ситуаціях, мабуть, треба аналізувати вже свою поведінку та характер.
Волонтерство - доволі нове явище для нашої країни, але, з'явившись, воно швидко стало звичним. Тисячі людей регулярно працюють на добровільних засадах, не отримуючи за свій труд платні. Це - волонтери. Вони роблять дуже багато корисного: допомагають літнім людям, працюють у школах-інтернатах та дитячих будинках, опікуються безпритульними тваринами. До того ж, волонтери часто допомагають під час проведення різноманітних заходів.
Пересічні громадяни іноді навіть задаються питанням, навіщо це їм? Навіщо люди витрачають свій час (а час - це гроші, як каже відома приказка) на те, за що не платять? Відповідь доволі проста: люди за свою працю отримують дещо цінніше за гроші. Це й людська вдячність, і професійний та життєвий досвід. Крім того, людина, що хоч раз працювала волонтером, змінюється. Вона розуміє, що є речі, які вона може зробити, не чекаючи, коли хтось прийде та зробить. Наприклад, можна обурюватися тим, що місцевий парк перетворюється на смітник, а можна організувати суботник та прибрати сміття. Можна на словах співчувати сиротам, а можна піти туди робити волонтером і зробити життя тих діточок трохи веселішим.
Таким чином, волонтерство є корисним не тільки для суспільства, але й для самих волонтерів, бо вони стають активнішими громадянами, здатними змінювати життя на краще, а не просто балакати про те, що все погано. Тому бути волонтером - це дуже добре, а волонтерство як явище є дуже корисним для всіх.