Може але
9
178 1. Прочитайте текст-роздум. Доберіть до нього заголовок. Поясніть, чому лю-
дина найкраще має володіти рідною мовою. Які аргументи на користь цієї тези наво
дить автор? Усно перекажіть прочитане.
Людина
володіти кількома
мовами, залежно
від її здібностей,
нахилів і прагнень,
найкраще,
найдосконаліше людина має володіти,
звичайно, рідною мовою. І це не тільки
тому, що цією мовою,
засвоєною
змалку, вона користується повсякденно,
ай тому, що рідна мова -
це невід'ємна
частка Батьківщини, голос свого народу
й чарівний інструмент, на звуки якого
відгукуються найтонші й найніжніші
струни людської душі,
наповненої
пахощами землі. З рідною мовою мають-бо зв'язок найдорожчі спогади
про перше слово, почуте в колисці з материних уст, затишок батьківської
хати, веселий гомін дитячого товариства й тихий шелест листя старої
верби, під якою вперше зустрівся юнак із коханою дівчиною...
Рідна мова не тільки зберігає світлі спогади з життя людини й зв'язує
ії із сучасниками, - у рідній мові чується голос предків, у ній жвідлу-
нюють перегорнені сторінки історії свого народу (За Б. Антоненком-
Давидовичем).
II. Випишіть чотири дієприкметники. Визначте спочатку їхні дієслівні ознаки, а потім –
прикметникові.
Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.
На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.
Мова - це найкращий засіб взаємних зносин окремих осіб між собою, засіб їх духовного об'єднання і взаємного впливу. Без мови нема народності, рідна мова найкраще відбиває в собі думки й почуття окремої людини, суспільності всього народу. В мові, її історії, розвитку й виробленні відбилися перші ознаки проявів самостійного духовного життя в майбутньому окремого народу. Найголовніші індивідуальні ознаки народу - це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість.
Мова - це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут нахили. Мова - це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У мові відбивається і пам'ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Нашому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим. Ми не маємо права забувати, що за любов до української мови, до рідного народу багато письменників часто платили власним життям.
Мова - це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова - найкращий цвіт, що ніколи не в'яне, а вічно живе, розвивається і процвітає.