- Привіт, Марусю! Як твоя робота над проектом з історії?
- Привіт, Наталку. Працюю. Ти ж знаєш, що мені дісталась нелегка тема про пам’ятки історії та культури.
- Проте, мабуть, ти дізнаєшся під час роботи чимало нового.
- Так, ти права. Я тепер знаю, що Україна має чимало безцінних скарбів, серед яких фортеці, палаци, святині, архітектурні шедеври.
- А де пам’яток найбільше?
- На жаль, це визначити неможливо. Але я можу сказати, що на Закарпатті та Львівщині більше всього фортець та замків, у Київській області чимало святих місць та дуже вартісним є музей народної архітектури та побуту.
- Наша держава має багатовікову історію та культуру. Тож не дивно, що вона має стільки унікальних витворів мистецтва.
- Якщо тобі цікаво, приходь до мене завтра, я тобі розповім більше про пам’ятки нашої області.
- Мені дуже цікаво. Обов’язково завітаю. До зустрічі!
Ще з давніх-давен церква вважалася символом духовного життя народу. Адже саме тут ми можемо побути наодинці з Богом, поділитися своїм горем, радістю, висповідати й очистити душу. Божий храм – це місце, де охрещують нове життя та відспівують померлих. На будівництво церкви завжди виділялися значні кошти, тому не дивно, що її називають еталоном серед об’єктів архітектури. Велич і розкіш соборів, особливо православних, справді вражає. Не винятком стала й перлина українського бароко – Андріївська церква. Андріївська церква, названа в честь апостола Андрія Первозванного, красується на пагорбі одного з найстаріших і найдивовижніших районів Києва – Подолі. Вона, безумовно, є вершиною творчості Бартоломео Растреллі. Живописність, розкіш декору, позолота – всі ці риси увібрала в себе велична споруда. Церква вражає виразністю та яскравістю, ніби її намалювали на тлі неба. Міцні стіни розташовані на стилобаті – основі комплексу церкви. Висота храму близько п’ятдесяти метрів. Інтер’єр виконано за до різних видів мистецтва: архітектури, живопису, ліплення, а пишним декором оздоблено і вікна, і двері. Із зовнішньої тераси навколо споруди можна помилуватися мальовничими краєвидами. У мою пам’ять образ Андріївської церкви врізався після перегляду вічної кінокласики «За двома зайцями». Пам’ятаєте, як Голохвастов підіймався чавунними чорними сходами? А граків, які здійнялися хмарою, коли задзвонили дзвони? І все б добре, та дзвонів тут ніколи не було. А все через легенду. Кажуть, що під храмом затаїлося підземне море, яке розбудити зможе тільки гучний дзвін. І тоді течію вже не зупинити. Тому не варто ворушити минуле й перевіряти справжність таких давніх легенд. Сьогодні ж Андріївська церква – справжня окраса Андріївського узвозу.
- Привіт, Марусю! Як твоя робота над проектом з історії?
- Привіт, Наталку. Працюю. Ти ж знаєш, що мені дісталась нелегка тема про пам’ятки історії та культури.
- Проте, мабуть, ти дізнаєшся під час роботи чимало нового.
- Так, ти права. Я тепер знаю, що Україна має чимало безцінних скарбів, серед яких фортеці, палаци, святині, архітектурні шедеври.
- А де пам’яток найбільше?
- На жаль, це визначити неможливо. Але я можу сказати, що на Закарпатті та Львівщині більше всього фортець та замків, у Київській області чимало святих місць та дуже вартісним є музей народної архітектури та побуту.
- Наша держава має багатовікову історію та культуру. Тож не дивно, що вона має стільки унікальних витворів мистецтва.
- Якщо тобі цікаво, приходь до мене завтра, я тобі розповім більше про пам’ятки нашої області.
- Мені дуже цікаво. Обов’язково завітаю. До зустрічі!
- До завтра!
Детальніше - на -
Ще з давніх-давен церква вважалася символом духовного життя народу. Адже саме тут ми можемо побути наодинці з Богом, поділитися своїм горем, радістю, висповідати й очистити душу. Божий храм – це місце, де охрещують нове життя та відспівують померлих. На будівництво церкви завжди виділялися значні кошти, тому не дивно, що її називають еталоном серед об’єктів архітектури. Велич і розкіш соборів, особливо православних, справді вражає. Не винятком стала й перлина українського бароко – Андріївська церква. Андріївська церква, названа в честь апостола Андрія Первозванного, красується на пагорбі одного з найстаріших і найдивовижніших районів Києва – Подолі. Вона, безумовно, є вершиною творчості Бартоломео Растреллі. Живописність, розкіш декору, позолота – всі ці риси увібрала в себе велична споруда. Церква вражає виразністю та яскравістю, ніби її намалювали на тлі неба. Міцні стіни розташовані на стилобаті – основі комплексу церкви. Висота храму близько п’ятдесяти метрів. Інтер’єр виконано за до різних видів мистецтва: архітектури, живопису, ліплення, а пишним декором оздоблено і вікна, і двері. Із зовнішньої тераси навколо споруди можна помилуватися мальовничими краєвидами. У мою пам’ять образ Андріївської церкви врізався після перегляду вічної кінокласики «За двома зайцями». Пам’ятаєте, як Голохвастов підіймався чавунними чорними сходами? А граків, які здійнялися хмарою, коли задзвонили дзвони? І все б добре, та дзвонів тут ніколи не було. А все через легенду. Кажуть, що під храмом затаїлося підземне море, яке розбудити зможе тільки гучний дзвін. І тоді течію вже не зупинити. Тому не варто ворушити минуле й перевіряти справжність таких давніх легенд. Сьогодні ж Андріївська церква – справжня окраса Андріївського узвозу.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-opis-andriyivskoyi-tserkvi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua