Можете будь ласка написати переказ до цього твору Пам’ятник Соломії Крушельницькій у Тернополі Тернопільщина — край талановитих, щедро обдарованих Богом людей! До плеяди таких духовних світочів, які є вихідцями з нашого краю, належить і співачка світової слави Соломія Крушельницька. Своїм генієм вона підкорила провідні оперні сцени, прославивши у віках рідну Україну і Тернопілля. їй стоячи аплодувала «Ла Скала» та «Гранд-опера». «Найпрекраснішою і найчарівнішою Баттерфляй» називав співачку італійський композитор Джакомо Пуччіні. Вона ж у кожній країні, де перебувала, завжди рвалася серцем на Батьківщину, вкладаючи тугу і любов до неї у свій неповторний спів. Крушельницька повернулася в Україну назавжди. Вдячні поціновувані творчості славетної землячки створили у Тернополі перший пам’ятник-монумент Соломії Крушельницькій у повний зріст. Ідея встановлення пам’ятника зародилася ще у 1989 році, але не була реалізована. У 2003 році голова благодійного фонду «Соломія» Марта Подкович звернулася до громадян, установ і організацій з проханням зібрати кошти на пам’ятник. А 22 серпня 2010 року в Тернополі урочисто відкрили монумент славетній уродженці нашого краю Соломії Крушельницькій. Автори композиції —«скульптор Володимир Стасюк та брати Андрій і Володимир Сухорські, архітектор Ізабелла Ткачук, які працювали спільно з тернопільськими митцями Данилом Чепілем та Анатолієм Водоп’яном. Постать співачки вилито з бронзи. Висота фігури — 3,8 м, а вага,— 3,5 т.
Розташований пам’ятник у сквері Тараса Шевченка на однойменному бульварі від вулиці Руської навпроти ЦУМу. Струнка, тендітна постать Соломії в повний зріст у вишуканому вбранні з капелюшком розміщена на круглому постаменті. Співачка зображена в нестримному, поступі вперед, а права рука спирається на вигадливий візерунок перил із застиглої музики. Її серйозний і уважний погляд направлений в далечінь. А з обох боків пам’ятник прикрашають зелені насадження. Територія біля монумента акуратно встелена бруківкою.
У сквері на бульварі Тараса Шевченка постала оперна Діва, пісенна гордість України. Її образ став уособленням жіночої вроди, великого таланту і голосу рідкісної природи. Пам’ятник Соломії Крушельницькій є символом Тернополя і складається враження, що він стояв тут завжди
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!