Можна Поливати
останній абзал есе завершив думку
«Я думаю, я впевнений», «я етпевнена, я переконаний,
я переконана», «Я знаю» до підкреслити, що це
власна думка автора
221. 1. Прочитайте повідомлення старшокласниці, розміщене на сайті «Я журна-
піст». Чи актуальною на сьогодні є проблема, порушена в публікації?
СМАЙЛИК НЕ ЗАМІНИТЬ ЖИВОЇ УСМІШКИ
Всесвітня павутина дає нам змогу спілку-
ватися з різними людьми, заводити нових
віртуальних друзів. Але сайти намагаються
витіснити реальний світ.
Багато хто забуває про щирість, відкритість,
про справжні людські стосунки. Живе у вір-
туальному світі, де
одне
одного брудом, насміхатися, не побоюючись,
що колись потрібно буде відповідати за свої
вчинки. Це ж набагато простіше, ніж сказати щось образливе людині на
вулиці. Шелдон Купер, герой серіалу «Теорія великого вибуху», казав:
«Я фанат усього, що може замінити живе спілкування».
Декому важко подолати сором'язливість і попросити до в близької
людини. А от до віртуальних незнайомців за порадою звертаються досить
часто. Проводячи багато часу в Інтернеті, люди розучуються спілкуватися
в реальному житті.
Пам'ятайте, що жоден смайлик у листуванні не замінить живої усмішки.
Насолоджуйтеся прогулянками на свіжому повітрі та живим спілкуванням
із друзями (За Т. Ненчинською. Із сайту «Я – журналіст»).
1. Поміркуйте над запитаннями.
1. Чи погоджуєтеся ви з думкою авторки, висловленою в останньому абзаці?
2. Чи намагалися ви знайти друзів, однодумців у соціальних мережах?
3. Чи можуть віртуальні знайомства нести небезпеки для вас та ваших рідних, зна-
акі саме? Як на вашу думку можна уникнути таких небезпек?
Мова - це найкращий засіб взаємних зносин окремих осіб між собою, засіб їх духовного об'єднання і взаємного впливу. Без мови нема народності, рідна мова найкраще відбиває в собі думки й почуття окремої людини, суспільності всього народу. В мові, її історії, розвитку й виробленні відбилися перші ознаки проявів самостійного духовного життя в майбутньому окремого народу. Найголовніші індивідуальні ознаки народу - це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість.
Мова - це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут нахили. Мова - це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У мові відбивається і пам'ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Нашому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим. Ми не маємо права забувати, що за любов до української мови, до рідного народу багато письменників часто платили власним життям.
Мова - це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова - найкращий цвіт, що ніколи не в'яне, а вічно живе, розвивається і процвітає.