Народна пісня - це скарб, який ми успадкували від своїх предків і передамо нащадкам. Ця пісенна спадщина дуже багата та різноманітна. Є пісні історичні, в яких йдеться про видатні подіі у історіі нашої держави та видатні історічні постаті. Є пісні побутові, наприклад, колискові. Є дитячі пісеньки, якими бавили немовлят. Є обрядові пісні, що супроводжували майже усі події у житті українця.
Весільні пісні співалися під час весілльної церемонії. Піснями-плачами, або голосінням, проводжали людину в останню путь. Велика частина обрядових пісень сягає корінням у сиву, ще язичницьку, давнину. Наприклад, веснянки, що співали навесні по селах, жниварські пісні, що співали під час жнив. Навіть щедрівки та колядки як жанр дуже старі - подібні пісні, що, по повір'ям, приносять добрим людям здоров'я, добробут та всілякі гаразди, співали ще до прийняття християнства.
В українських народних піснях оспівуються любов та вірність, міцність родини, прославляються позитивні риси українців та засуджуються або осміюються негативні. Тому народні пісні, навіть створені століття тому, до цих пір є актуальними. Іх співали наші предки, їх співаємо зараз ми, їх будуть співати у далекому майбутньому наші нащадки.
Загалом, по народних піснях можна вивчати історію України: бо є пісні і про Богдана Хмельницького, і про Байду, князя Вишневецького, і про хоробрих козаків, що захищали рідну землю від ворогів. Українські народні пісні дуже мелодійні, до них мимоволі всі прислухаються.
Всі свої почуття - радість, смуток, жаль, тугу - народ відображав у піснях. Тому пісня й насправді є душею народу.
1 Психолог Вільям Штерн каже: «Вирішальним у характері є не певні риси, їхня сила, а те, як ці риси поєднані, що людина вважає головним».
2 Психолог Вільям Штерн каже, що вирішальним у характері є не певні риси, їхня сила, а те, як ці риси поєднані, що людина вважає головним.
3 Вирішальним у характері, за висловленням психолога Вільяма Штерна, є не певні риси, їхня сила, а те, як ці риси поєднані, що людина вважає головним.
1. «Сила характеру, — каже Костянтин Ушинський, — без огляду на те, який він є, — скарб, нічим не замінний. Але ця сила сліпа. Вона однаково готова руйнувати й творити залежно від спрямування її».
2. Костянтин Ушинський каже, що без огляду на те, який він є, — скарб, нічим не замінний. Але ця сила сліпа. Вона однаково готова руйнувати й творити залежно від спрямування її.
3. Сила характеру, як каже Костянтин Ушинський, без огляду на те, який він є, — скарб, нічим не замінний. Але ця сила сліпа. Вона однаково готова руйнувати й творити залежно від спрямування її.
Весільні пісні співалися під час весілльної церемонії. Піснями-плачами, або голосінням, проводжали людину в останню путь. Велика частина обрядових пісень сягає корінням у сиву, ще язичницьку, давнину. Наприклад, веснянки, що співали навесні по селах, жниварські пісні, що співали під час жнив. Навіть щедрівки та колядки як жанр дуже старі - подібні пісні, що, по повір'ям, приносять добрим людям здоров'я, добробут та всілякі гаразди, співали ще до прийняття християнства.
В українських народних піснях оспівуються любов та вірність, міцність родини, прославляються позитивні риси українців та засуджуються або осміюються негативні. Тому народні пісні, навіть створені століття тому, до цих пір є актуальними. Іх співали наші предки, їх співаємо зараз ми, їх будуть співати у далекому майбутньому наші нащадки.
Загалом, по народних піснях можна вивчати історію України: бо є пісні і про Богдана Хмельницького, і про Байду, князя Вишневецького, і про хоробрих козаків, що захищали рідну землю від ворогів. Українські народні пісні дуже мелодійні, до них мимоволі всі прислухаються.
Всі свої почуття - радість, смуток, жаль, тугу - народ відображав у піснях. Тому пісня й насправді є душею народу.
Психолог Вільям Штерн каже:
«Вирішальним у характері є не
певні риси, їхня сила, а те, як ці
риси поєднані, що людина
вважає головним».
2
Психолог Вільям Штерн каже, що вирішальним у характері є не
певні риси, їхня сила, а те, як ці
риси поєднані, що людина
вважає головним.
3
Вирішальним у характері, за висловленням психолога Вільяма Штерна, є не
певні риси, їхня сила, а те, як ці
риси поєднані, що людина
вважає головним.
1.
«Сила характеру, — каже
Костянтин Ушинський, — без
огляду на те, який він є, — скарб,
нічим не замінний. Але ця сила
сліпа. Вона однаково готова
руйнувати й творити залежно від
спрямування її».
2.
Костянтин Ушинський каже, що без
огляду на те, який він є, — скарб,
нічим не замінний. Але ця сила
сліпа. Вона однаково готова
руйнувати й творити залежно від
спрямування її.
3.
Сила характеру, як каже
Костянтин Ушинський, без
огляду на те, який він є, — скарб,
нічим не замінний. Але ця сила
сліпа. Вона однаково готова
руйнувати й творити залежно від
спрямування її.