н...!» — несамовито верещав Остап. 2. «Обіця-а-ю,.., відпус-ті- і-іть»,— заквилив брудний панк. 3. «...»,— прощальним дзвоником ніжно забриніли у відповідь обережно зачинені двері. 4. «...!» — закричав хлопчик йому навздогін. Птах не повернув голови. Жодного разу. 5. Справжній юпітеріанський дракон має сталеву шкіру і дихає аміачним вогнем. Як дихне!..! 6 ..., зараз же віддай! 7 ..., та з цими ненажерами мені зовсім нічого не залишиться. 8. ...! було приємно познайомитися. 9 ..., ... От же любить похвалитися жах (За С. і А. Руденками).
Довідка: тра/та/та, тра/та/та, сю/сю/сю, сю/сю/сю; ой/ой/ой; будь/ ласка; у/у/у/у; ай/яй/яй; еге/ге; ого/го; до/побачення; а/ну.
2: б
3: сонце
4: а
5:
6:а
7:
8:г
9:а
10:
11:а
12:
1: [дивуйешс‘а], [шчоденник],[він‘йетка],[прислівйа]
2: Допомагати,прикордонний,чорніти,безпорадна, прізвисько, стежина.
3:
1:коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Проводжали їх урочисто, всім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а сивий статичний у громаді чоловік благословляв їх. Отаман востаннє оглядав своїх побратимів. Зібралися тут найсміливіші, найдужчі, найвитриваліші. Всі вони справді можуть покластися один на одного в найбільшій небезпеці
Завдання: скласти 4 речення зі вставними словами, зі звертанням та з однорідними членами речення.
Вставні слова:
1. Безперечно, вчитель мав рацію.
2. Безумовно, незабаром почнеться дощ.
3. Кажуть, любов - велика сила.
4. Здається, я напрочуд погано написав контрольну.
Звертання:
1. "Мамо, принеси, будь ласка, води" , - сказала дівчина.
2. "Олю, виходь до дошки!" - погукала вчителька.
3. Земле, будь завжди родючою!
4. Не сумуй, улюблена країно!
Однорідні члени:
1. Чоловіки побували в Ужгороді, Києві, Житомирі.
2. Дощ шумів і стукав.
3. Через негоду були затоплені поля, ліси, сінокоси.
4. Сонце палало та сяяло.