Ні темінь непроглядної ночі ні близькі й далекі вибухи мін снарядів ні навіть невимовний страх що раз у раз підступав до грудей ніщо не могло спинити хлопця.

Чудний наш народ і сильний і сумний.

А ніч була дивна тепла та тиха.

Надворі повсюди лежала роса на пожовклій траві осінній на круглій павутині попід стріхою у хліві, на капустах у городі.

Третє тисячоліттяПоколінню, що переступає рубіж третього тисячоліття, випала щаслива нагода. Хай умоглядно, але все ж відчути себе причетним до таких грандіозних  історичних перетворень, як  зміна  епох.Звісно, наївно  і безпідставно чекати від віку, що настає, якихось несподіваних механічних нововведень, покликаних до невпізнанності змінити  життя,  чи  тішити  себе  надією  на  раптовий  наплив  незбагненних добрих  див. Мова про  інше:  волею  долі,  свідомо чи несвідомо, нам  дано відчути саму атмосферу цього незвичного часу. Об’єктивна реальність складається таким чином, що мимохіть заполонює свідомість уявленнями масштабними — від прадавнини до неозорого майбутнього.У жодному разі не претендуючи на всезагальність і всесприйнятність, висловлюю  припущення, що  все-таки  більшість  із  нині  сущих  певним чином  реалізує  своє  минуле,  покладаючи  одночасно  привабливі  сподівання  на  грядуще.  це  абсолютно  нормальний  процес  своєрідного  пошуку смислу буття. Безперечно, кожному хочеться мати у своїх активах якомога більше добрих справ, адже це основний (якщо не єдиний) критерій доцільності  існування. Молодою країною вступила на неоглядний путь майбутніх віків незалежна Україна. Плани у неї — величні. Підстави  тому — велична  історія.

"Герої не вмирають"- саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок. Тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі. Ті, для кого "справедивість", "гідність", "свобода", "Україна" були не просто словами, а сенсом їх життя.Історія України мала багато трагічних періодів. Коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.Так було і за княжої доби. Так було і за часів Козаччини. І за часів боротьби за незалежність 1917-1921 років. І під час Другої світової. І на початку 1990-х.
Нині знову прийшов цей час - час вибору між свободою та рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. 
На Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси.
Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні.
Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів - це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались...Так на Майдані з'явилась ще одна сотня - Небесна. Для України це найголовніша, найпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну - життя. І для нас є святим обов'язком гідно вшанувати Героїв. Щоб ми пам'ятали - хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили.На вимогу громади було прийнято рішення про створення Меморіалу Героям Небесної сотні. І ця робота буде дійсно народною. Кожен зможе взяти у ній участь - чи ідеєю, чи голосуванням, чи підтримавши фінансово. Меморіал народним героям буде народною справою.
Уся діяльність з питань підготовки та проведення конкурсу буде висвітлюватись на цьому сайті. Ми за мо усіх до співпраці. І голос кожного буде почуто. Інакше не можна.Темні часи пройдуть. Буде колоситись хліб. Будуть сміятись діти. Буде жити Україна.Але віднині небесне воїнство поповнилось ще однією сотнею. Небесною сотнею.Герої не вмирають!