На брифінгу була озвучена лише загальна інформація щодо захисту прав національних меншин, а детальна позиція уряду буде викладена в резолюції конференції. Підкресліть члени речення. Побудуйте схеми
Це було давно... Ще не встиг я переступити поріг школи, як я побачив своїх майбутніх однокласників, вчителів та врешті-решт мою класну кімнату. Та на перше вересня, коли зібралися всі мої майбутні товариші, я дуже налякався, адже було не дуже звично до такої обстановки. Я був дуже розгублений і ледь не розплакався. Згодом я і мої однокласники зі вчителькою зайшли до класу. І мені довелося сидіти на останній парті з біловолосим Тарасиком. Потім вчителька почала роздавати книжки. Виявилось не вистачило однієї книжки. І я був змішений її ділити з біловолосим Тарасиком. Невдовзі ми з ним подружилися. Ось така історія вийшла!
Жили колись в одному селі брат і сестра. Батьки їхні повмирали, а вони самі собі хазяйнували і нікому нічого поганого не робили.
Одного разу, як брат орав в полі, татари на село напали. Людей пограбували, сестру разом з багатьма іншими забрали в полон. Приїхав брат додому і не застав сестри. Тоді кинувся доганяти, щоб відбити її в них. А татари саме посідали в лісі полуднувати. Далеко спереду поставили варту. От той нарубок і попався їм у руки. Привели вони його до головного, а той хотів його зразу вбити, але вирішив посміятись з бідного парубка. Каже йому, що якщо він переможе їхнього силача, то віддадуть сестру і пустять їх живими додому. А якщо ні, то вб’ють обох. І вирішив хлопець битися. «Все одно помирати», – думав він. От почався бій. Виступає той татарин, сильний, як бугай. Взяли вони шаблі і почали битися. Зразу татарин ніби перемагав. Але брат і сестра так стояли одне за одним, що не можна було парубкові не перемогти. І таки вбив він татарина. Головний пустив брата і сестру, як і обіцяв.
А на тому місці, де був вбитий татарин, виросло зілля, яке в нас називають татарським.
Та на перше вересня, коли зібралися всі мої майбутні товариші, я дуже налякався, адже було не дуже звично до такої обстановки. Я був дуже розгублений і ледь не розплакався. Згодом я і мої однокласники зі вчителькою зайшли до класу. І мені довелося сидіти на останній парті з біловолосим Тарасиком. Потім вчителька почала роздавати книжки. Виявилось не вистачило однієї книжки. І я був змішений її ділити з біловолосим Тарасиком. Невдовзі ми з ним подружилися.
Ось така історія вийшла!
Одного разу, як брат орав в полі, татари на село напали. Людей пограбували, сестру разом з багатьма іншими забрали в полон. Приїхав брат додому і не застав сестри. Тоді кинувся доганяти, щоб відбити її в них. А татари саме посідали в лісі полуднувати. Далеко спереду поставили варту. От той нарубок і попався їм у руки. Привели вони його до головного, а той хотів його зразу вбити, але вирішив посміятись з бідного парубка. Каже йому, що якщо він переможе їхнього силача, то віддадуть сестру і пустять їх живими додому. А якщо ні, то вб’ють обох. І вирішив хлопець битися. «Все одно помирати», – думав він. От почався бій. Виступає той татарин, сильний, як бугай. Взяли вони шаблі і почали битися. Зразу татарин ніби перемагав. Але брат і сестра так стояли одне за одним, що не можна було парубкові не перемогти. І таки вбив він татарина. Головний пустив брата і сестру, як і обіцяв.
А на тому місці, де був вбитий татарин, виросло зілля, яке в нас називають татарським.