У світі дуже багато різних людей. У всіх свій характер, поняття і світогляд.
Я вважаю, що наполегливість — це дуже добра риса хавактеру. Людина , яка має цю рису завжди йде до своєї мети і долає всі перешкоди. Але я не дуже добра сторона цієї риси. Наполегливість має бути такою, щоб не шкодила оточуючим і мала лише позитивні наслідки.
Скромність — це теж гарна риса характеру. Скромна людина не буде принижувати інших заради своєї мети, не буде вихвалятися. Скромні особини йдуть до своєї цілі маленькими кроками, але за того , що поступаються іноді іншим своїми принципами.
Отже, на мою думку не можна обійтись однією із цих рис, тому що якщо буде лише наполегливість — то долати перешкоди за рахунок інших , то це дуже егоїстично. Але маючи і скромність , і наполегливість можна подолати всі перешкоди обхідним шляхом і досягнути своєї мети не за рахунок інших, а ,навіть, з до Тому ці дві риси дуже важливі і мають бути в характері людини одночасно.
Моя родина дуже бережливо відноситься до речей, пов’язаних з історією нашого роду. так, з покоління в покоління предмети інтер’єру, особливі речі та фотографії. завдяки такої традиції я дуже добре знаю біографію моїх предків. так, мені відомо, що бабуся моєї бабусі була відомим у полтаві лікарем. до неї приїжджали із різних кутків країни. під час великої вітчизняної війни вона була головним лікарем у військовій лікарні та врятувала багато наших співвітчизників. були випадки, коли вона залишалась у лікарні на троє, четверо діб, іноді без сну та їжи. колеги дуже поважали її, тому що вона завжди оточуючим. після війни в неї народилась донька – моя бабуся, яка через тридцять років також стала відомою в медицині людиною. вона стала хірургом-кардіологом і щоденно рятує хворих. по матусиній лінії в нас усі лікарі. мій дідусь родом з донеччини він ріс у родині шахтарів. його батько загинув у 1942 році під сталінградом разом зі старшим братом. з дванадцяти років він мусив піти працювати, щоб якось матусі, в якої на руках залишилося ще троє дітей. дідусь був самим старшим та пішов працювати у шахті. усе життя він мріяв стати авіаконструктором і після закінчення школи пішов навчатись в авіаційний інститут м. києва. мій дідусь дуже цілеспрямована людина, що звикла досягати у житті високих цілей. зараз він на пенсії, але залишається дуже активним і я часто звертаюсь до нього, коли мені потрібна при виконанні складних завдань. знати історію своєї родини дуже важливо – тільки так ми можемо виховувати в своїх дітях повагу та любов до близьких. крім того, народження сімейних традицій та їх зберігання отримати почуття кріпкої великої родини. саме з таких історій ми починаємо дивитися на життя по-іншому. адже не дарма говорять, що людина без минулого не може мати майбутнього! (міста і професії зміниш, я скинула з інтернета)
Я вважаю, що наполегливість — це дуже добра риса хавактеру. Людина , яка має цю рису завжди йде до своєї мети і долає всі перешкоди. Але я не дуже добра сторона цієї риси. Наполегливість має бути такою, щоб не шкодила оточуючим і мала лише позитивні наслідки.
Скромність — це теж гарна риса характеру. Скромна людина не буде принижувати інших заради своєї мети, не буде вихвалятися. Скромні особини йдуть до своєї цілі маленькими кроками, але за того , що поступаються іноді іншим своїми принципами.
Отже, на мою думку не можна обійтись однією із цих рис, тому що якщо буде лише наполегливість — то долати перешкоди за рахунок інших , то це дуже егоїстично. Але маючи і скромність , і наполегливість можна подолати всі перешкоди обхідним шляхом і досягнути своєї мети не за рахунок інших, а ,навіть, з до Тому ці дві риси дуже важливі і мають бути в характері людини одночасно.