На не Скларні речення Бузуrrься на основі
граматичних зв'язків двох murie сурарного
i nigPagного. Віgnовідно є два muru складних
речень - складносурядні і складнопідрядні,
Наприклад: 1. ліс кінчився, і перед нами раrrоом
розгорнулася велична гірська панорама. 2.
Хороші у сmeny оrmакі хвилини, коли зверуться
всі разом і непомітно за розмовою почнуть
пісню. 3. Мороз зучав, загорялись яснії зорі в
темно-зеленому неві, світилися ліхтарі по
вулицях,

Лагідне слово – ключ до серця.  

- Як, на Вашу думку, легше за все знайти ключик до серця дівчини?- Що Ви маєте на увазі?  

- Ось конкретна ситуація: є одна дівчина, яка втратила довіру до людей. Вона мені дуже подобається, і я хотів би повернути їй радість спілкування.

- Довіра повертається в процесі спілкування. Ви можете просто поговорити з нею відверто і щиро, сказати їй слова, які вона вже майже не сподівалася почути: ти дуже хороша, ти гарна, ти маєш чудовий голос (або ти чудово малюєш)... Найголовніше, щоб ці слова йшли від самого серця.  

- І тоді вона мені повірить?

- Вона повірить, якщо відчує вашу щирість і бажання прийти на до .

- То ви вважаєте, що правильно і вчасно сказані слова можуть зробити чудеса?

- Так, ваша розмова повинна бути чемною, ввічливою, задушевною, тактовною - і тоді до серця будь-кого з людей ви підберете ключик.

- Мені дуже сподобалися ваші поради, я обов"язково ними скористуюся.

Дякую вам.

- Нехай щастить!

Объяснение:

Іменник – це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (черговий, патріот, птеродактиль).До істот належать:

• назви людей (батько, мати, учитель, друг, Олеся);

• назви тварин (собака, ведмідь, синиця);

• назви міфологічних істот (лісовик, водяник, домовик, русалка, відьма, змій, Нептун, Берегиня);

• назви померлих людей (небіжчик, покійник);

• назви карт, шахових фігур (валет, король, ферзь, кінь, пішак, але туз — неістота).

Загальні назви іменників стосуються багатьох однакових предметів і позначають предмети в цілому.

Приклад:

місто, річка, кінь, ручка, галіфе, панама, країна, сонце, щастя, телебачення.

Власні назви іменників стосуються окремих предметів або осіб і допомагають відрізняти їх від інших подібних:

Приклад:

Оксана, Жучка, Київ,  Марс, Франція, Стецюк, Карпати, газета “Однокласник”.

Для розрізнення кількісних ознак є дві числові форми — однина і множина (зошит — зошити, поле — поля). Є іменники, які мають лише одну форму числа.