На основі цього вислову - "народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців"
написати текст публічного виступу. визначити комунікативний намір, виробити тактику мовленнєвої поведінки. добрати заголовок, продумать орігінальний вступ, підготувавши слухачів до сприйняття основної частини виступу. в основній частині використати цитати, цікаві приклади, за потребами навести аргументи для доведення власної думки. у висновку підсумувайте сказане, подякувати слухачам.
багато
- А что народ?
- Бунтуют, государь.
Чего и взять с поганцев, кроме бунта?
- Чего хотят-то?
- Хлеба.
- Дать.
- Как будто
Уж съели весь...
- Зады наскипидарь,
Всему тебя учить... (Ест осетра).
- За скипидаром послано.
- Ну то-то.
Хоть этого с запасом. Что пехота?
Не ропщет ли?
- Весь день кричат "ура".
- Дать водки нынче ж! (Кушает паштет).
С валютой как?
- Валюты вовсе нет -
Малюты есть.
- Да, русская земля
Обильна! (Доедает трюфеля).
Кто в заговоре нынче? Что притих?
Неужто нету?
- Как не быть-то их?
Вот список на четырнадцать персон.
- Казнить. (Пьёт кофий).
- Дыба, колесо?
- Ты их, мон шер удави
По-тихому... (Рыгает). Се ля ви! -
Всё крутишься... (Рыгает, крестит рот).
Всё для народа! Кстати, как народ?
2.Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт, море зажерливо ревло, схопивши її Мусія.
3.висока й сувора, їй здавалося, що вона — маяк невгасимої сили.
4.дівування в Оча* нові, хазяї трамбаків сваталися до неї, а що вже шаланд, баркасів, моторок, яхт! Вона була доброго рибальського роду, доброї степової крові, її взяв за себе Мусій Половець— дофінівський рибалка, непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову. Та така вже любов і так вона парує самця й самицю в природі. Половчиха стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія, і наплодили вони хлопців повну хату
5.оловчиха тримала хату в залізному ку- лаці, мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі.
6.Вони йшли, преніжно обнявшись, їм у вічі дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя.