На струмені гусакові очевидно лячно від серця, і він вів гніздо, не підштов-хуючи його лапами. Гніздо несло перед очима в бистру темінь, гусенятко не мо-гло надивитися на свого зграбного тата. Раде, воно залоскотало язичком собі пі-днебіння і вилізло на край гнізда та сказало: «Тато я хочу сполоснутися, я спо-лоснусь». Гусак затерп: гусенятко було вже у воді. Ледве втримуючи одним крилом гніздо, другим він під черпнув з води гусенятка й вкинув його назад у гніздо. «Я тобі дам дурне сполоснутися!» - гнівно сказав батько. У цю мить уя-віть собі гусака щось різонуло по лапі у воді зубами, і він прожогом вискочив на гніздо.
6. Виписати речення зі вставними словами, поставивши потрібні розділові знаки.
7. Виписати речення зі звертаннями, поставивши потрібні розділові знаки.
8. Виписати складні речення із безсполучниковим зв’язком. Підкреслити грамати-чні основи.

Не ран1ше н1ж через 3 м1сяц1, ми нарешт1 в1дправились на експедиц1ю, хоч на вулиц1 дощило
Калина так хизуэться красою, що 1нш1 дерева ,стоячи в недоум1нн1, зовс1м розгубились
Нев1домо зв1дки визирнула т1нь, така густа 1 темно-темна, що мен1 стало страшно йти додому одн1й
Рад1сть ус1х об1йме так що у вас просто не буде 1ншого вибору, щоб не стерти втому з ваших обличчь та не посм1хнутися
Н1хто не знаэ ключ1 в1д щастя, коли приходить невимовна туга, коли зникаэ рад1сть
1 зрозум1эш всю красу життя, якщо прийле щастя 1 зас...
У той час як тривала кровопролитна в1йна, к1лька кв1ток не цв1ло
А жита шелест1ли тихо, наче боячись розбудити ту милу доярку, яка була невимовно красива 1 мила на вигляд, незважаючи на риже волосся та веснянки(веснушки)

На просторій, світлій галявині виріс могутній дуб із кремезним стовбуром і міцними розгалуженими гілками, які підгримують густу крону. Це найгарніший дуб в усій діброві, саме про такі дерева складали в народі пісні, а поети писали вірші. Дуб — дивовижне дерево. Адже виріс він із малесенького, але щасливого жолудя (далеко не всі жолуді проростають), якого загубила чи сойка, чи білочка і не знайшов дикий кабан. Кількома гілочками піднімався він під небо, такими тонесенькими, що дивовижно, як вони тримаються, а найменша гілочка накрилась величезним дубовим листком. 
Дуб — сонцелюбне дерево, його плоске широке листя дає можливість світлу пройти крізь нього до самої землі, де росте безліч більш дрібних рослин, а коріння дружить із грибами, і тому в дібровах так багато боровиків, лисичок, груздів. 
Якщо нападе на дерево гусінь, інші дерева можуть загинути — лише не дуб. Він виживе — того ж літа на ньому з'являться листочки. Дуб не загине навіть тоді, коли його зрубають лісоруби. 
Залишиться тільки пеньок! 
Пройде час — і від пенька потягнуться до сонця листочки: це прокинуться "сплячі" бруньки, які десятиліттями, а то й віками чекали свого часу. Одна, найсильніша, гілка стане в майбутньому новим стовбуром. 
У багатьох народів світу дуб шанується як символ могутності, мудрості і довголіття. 
Огорожа навколо дуба; зроблена дбайливою людською рукою, — то символ єднання природи з людиною. Цей дуб прожив кілька століть — хай живе й далі і дарує людям радість.