На уроци музики дити грали в слова за певними правилами. Вийшов такий ряд : добро - ребус - мишок - - сольфеджио - лялька - сино - дорога . Яке слово мае стояти замисть крапок?
моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.
той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.
а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.
на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.
ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.
але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.
більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.
коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.
- хватит играть в свои игрушки! - возмущённо обращается мама к сыну. - лучше иди книгу почитай!
- Зачем мне это?
- Ну как зачем? Любая прочитанная книга оставит след в твоей памяти. У каждой книги своя история, свой сюжет нам накопить знания, сохранить их и передать другим поколениям.
- Ну и?
- Благодаря книге ты можешь развиваться и усовершенствоваться, учиться анализировать информацию, к слову, это тебе в твоих игрушках.
- Это уже интерееснее.
- В каком то смысле, сейчас ты играешь на компьютере благодаря книге. С книги, люди передавали свой опыт наследникам, что позволяло человечеству быстрее развиваться.
моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.
той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.
а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.
на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.
ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.
але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.
більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.
коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.
- хватит играть в свои игрушки! - возмущённо обращается мама к сыну. - лучше иди книгу почитай!
- Зачем мне это?
- Ну как зачем? Любая прочитанная книга оставит след в твоей памяти. У каждой книги своя история, свой сюжет нам накопить знания, сохранить их и передать другим поколениям.
- Ну и?
- Благодаря книге ты можешь развиваться и усовершенствоваться, учиться анализировать информацию, к слову, это тебе в твоих игрушках.
- Это уже интерееснее.
- В каком то смысле, сейчас ты играешь на компьютере благодаря книге. С книги, люди передавали свой опыт наследникам, что позволяло человечеству быстрее развиваться.
- Ладно, ладно, я понял...
что послушал меня.