На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле. Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нарешті розквітли троянди, посаджені моєю матусею.
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.
Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька в, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.
1.Одним однісінький бовваніє серед морської рівнини крейсер вдалині і крім нього ніде ні паруса, ні катерка.-речення розповідне,неокличне, поширене,повне,просте,двоскладне,ускладнене однорідними додатками(ні паруса, ні катерка) та другорядними членами речення(одним однісінький,серед морської рівнини,вдалині і т.ін.). 2. Тут і в небі тихо. Ані шум потічка ,ні вітру шум ,ні пташка лісова.-речення розповідне,неокличне, односкладне,безособове(Тут і в небі тихо) поширене(в небі) пропущений підмет. Друга частина ускладнена однорідними додатками.3. Одягнувши шапку ,кошовий махнув рукою ,і вмить сотні весел ,ударивши в прозорі хвилі ,заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася.-речення розповідне, неокличне, складне(2 граматичні основи,кошовий махнув і сотні весел заблищали, пелена скаламутилася) повне, двоскладні всі три граматичні основи, поширене ,ускладнене дієприслівниковими зворотами(одягнувши шапку, ударивши в прозорі хвилі.
Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.
Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька в, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.
Объяснение:
1.Одним однісінький бовваніє серед морської рівнини крейсер вдалині і крім нього ніде ні паруса, ні катерка.-речення розповідне,неокличне, поширене,повне,просте,двоскладне,ускладнене однорідними додатками(ні паруса, ні катерка) та другорядними членами речення(одним однісінький,серед морської рівнини,вдалині і т.ін.). 2. Тут і в небі тихо. Ані шум потічка ,ні вітру шум ,ні пташка лісова.-речення розповідне,неокличне, односкладне,безособове(Тут і в небі тихо) поширене(в небі) пропущений підмет. Друга частина ускладнена однорідними додатками.3. Одягнувши шапку ,кошовий махнув рукою ,і вмить сотні весел ,ударивши в прозорі хвилі ,заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася.-речення розповідне, неокличне, складне(2 граматичні основи,кошовий махнув і сотні весел заблищали, пелена скаламутилася) повне, двоскладні всі три граматичні основи, поширене ,ускладнене дієприслівниковими зворотами(одягнувши шапку, ударивши в прозорі хвилі.
Объяснение:
Хорошего дня ;)