Любити і берегти свій рідний край(Н.В.)- це одна з заповідей(Р.В) всесвіту(Р.В). Це запорука(Н.В.) здорового довкілля(Р.В.) та щасливих людей(Р.В.) в ньому. Ми повинні цінувати все те, що маємо, і навіть, робити краще. Також ми маємо доглядати за своїм рідним краєм(ОР.В.), дбати про нього, бо це є запорука(Н.В.) щасливого життя(Р.В.) людей(Р.В.) в цьому краї(Р.В.), і не тільки нас, а й наший дітей(Р.В.). Найменше, що я можу запропонувати- це такий девіз(Н.В.):"Планета(Н.В.) зміниться, якщо почати спочатку з себе". Треба жити цим принципом(ОР.В.). От якщо ти почнеш з себе, зі своєї домівки(Р.В.), зі свого міста(Р.В.), то світ(Н.В.), хоч і по трошку, але буде змінюватися. І разом з ним ти і всі інші.
Вилискують гори, коли спокійно дрімають на сонці ліси (О. Гончар). 2. Я знаю, що слабкість – це одна з диверсій (Л. Костенко). 3. Лінивий двічі ходить, а скупий двічі платить (Нар. творчість). 4. Відбились зорі у воді та летять до хмар тумани... (О. Гончар). 5. Зайде сонце, як тільки Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко). 6. Згодом полями пішов до Бугу, оскільки любив у вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, також пустити за течією легкий човен... (М. Стельмах). 7. Розвидняється, вже ж світять каштани доки усміхається обрій з-під брів (Є. Гуцало).
Объяснение:
Любити і берегти свій рідний край(Н.В.)- це одна з заповідей(Р.В) всесвіту(Р.В). Це запорука(Н.В.) здорового довкілля(Р.В.) та щасливих людей(Р.В.) в ньому. Ми повинні цінувати все те, що маємо, і навіть, робити краще. Також ми маємо доглядати за своїм рідним краєм(ОР.В.), дбати про нього, бо це є запорука(Н.В.) щасливого життя(Р.В.) людей(Р.В.) в цьому краї(Р.В.), і не тільки нас, а й наший дітей(Р.В.). Найменше, що я можу запропонувати- це такий девіз(Н.В.):"Планета(Н.В.) зміниться, якщо почати спочатку з себе". Треба жити цим принципом(ОР.В.). От якщо ти почнеш з себе, зі своєї домівки(Р.В.), зі свого міста(Р.В.), то світ(Н.В.), хоч і по трошку, але буде змінюватися. І разом з ним ти і всі інші.
Вилискують гори, коли спокійно дрімають на сонці ліси (О. Гончар). 2. Я знаю, що слабкість – це одна з диверсій (Л. Костенко). 3. Лінивий двічі ходить, а скупий двічі платить (Нар. творчість). 4. Відбились зорі у воді та летять до хмар тумани... (О. Гончар). 5. Зайде сонце, як тільки Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко). 6. Згодом полями пішов до Бугу, оскільки любив у вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, також пустити за течією легкий човен... (М. Стельмах). 7. Розвидняється, вже ж світять каштани доки усміхається обрій з-під брів (Є. Гуцало).