На життєвому шляху ми набуваємо і друзів і ворогів. часто можна почути: «удаваний друг гірший за підступного ворога». як маємо чинити, щоб, зустрічаючись у житті, з різними людьми, безпомилково визнанати, хто твій справжній друг, а хто лише зветься таким, а насправді байдужий до твоєї долі, а то й приховує свою ворожість?

    Краще мати однога справжнього друга, ніж десять удаваних. Подумаємо чому так склалось. Несправжній друг гірше лютішого ворога. Коли людина має від кого чекати підступності, то вона готова швидко зоорієнтуватися і дати опору. Інша справа, коли ти довіряеш людині, а в самий відповідальний момент вона зраджує тебе або - ще й гірше - перетворюється на головного супротивника. Постає тоді питання: як відрізнити справжніх друзів від удаваних? Відповідь легка: справжній друг першим протягне руку до порадить, підтримає, втішить, зрозуміє і вибачить, а всі інші у кращому випадку просто заплющуть очі, а в гіршому - відштовхнуть, висміють, зневажать. Ось, чому я вважаю, що удаваний друг ніколи не зможе стати опорою для людини, а на навіть  впаки, хоч і не відкрито, скоріш за все перетвориться на справжнього ворогаⒶ.

 А ще можна додати: 

Людина, яка робить вигляд, що є Вашим другом, а насправді ставиться до Вас зовсім не так, як справжній товариш набагато гірша, ніж людина, яка показує справжнє ставлення до Вас, хоч воно й вороже, бо від ворога знаєш чого чекати, а які будуть дії такого "друга" ніколи не знаєш. Ви можете навіть не підозрювати, як поведеться ця людина, а вона може виявитися такою підступною і жорстокою, що ніхто й подумати не міг... Тож підозрілим друзям ніколи не можна повністю довіряти.

Знайди ще щось в неті, думаю, на цю тему там багато творів і об'єднай