Школа - це цілий світ, повний радості, емоцій і почуттів. Вона об'єднує людей бажанням вчитися і пізнавати щось нове. Немає нічого більш дивно, ніж опанувати чимось абсолютно небувалим.
Мені шалено повезло з класом, в якому я вчуся. Адже всі учні такі різні і особливі, але в той же час нас об'єднує багато спільного. Наш клас дуже дружний і веселий, тут кожен допомагає один одному. На перервах ми спілкуємося, обговорюємо новини та граємо в різні ігри. Особливо приємно ділиться новинами на початку тижня, так як у кожного учня є, що розповісти про вихідні.
Коли на вулиці тепла погода ми дуже часто буваємо на вулиці. Виходимо ми туди на перервах, хлопчаки грають у латки, м'яч, а дівчатка базікають сидячи на лавочках і заплітають кіски. А коли випадає сніг, ми граємо в сніжки і ліпимо сніговиків. Якщо ж на вулиці похмуро і дощить, ми залишаємося в кабінеті граємо по мобільному телефону, обмінюємося картинками або музикою.
У нас дуже хороша вчителька. Вона завжди уважно ставиться до кожного учня, підказує і допомагає, якщо в цьому є потреба. Наш клас завжди бере участь в різних заходах і частенько влаштовує святкові концерти.
Всіх однокласників і однокласниць я вважаю своїми друзями. Ми часто гуляємо з ними поза стінами школи, ходимо в парки і кіно. У нашому класі, як і в будь-якому іншому, є свої лідери, які завжди допомагають іншим і агітують до участі в різних шкільних змаганнях і конкурсах, організовують свята.
Я дуже люблю наш кабінет. У ньому завжди так затишно, світло і дуже приємно пахне крейдою. Сподіваюся, що після закінчення школи ми часто будемо, зустрічається з однокласниками, відвідувати вчительку, провідувати школу і звичайно згадувати той безтурботний час, проведений за шкільною партою!
Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. з собою обов’язково беру фотокамеру. сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. на невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. розквітла перша квітка весни. два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. а ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. м’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.
Мені шалено повезло з класом, в якому я вчуся. Адже всі учні такі різні і особливі, але в той же час нас об'єднує багато спільного. Наш клас дуже дружний і веселий, тут кожен допомагає один одному. На перервах ми спілкуємося, обговорюємо новини та граємо в різні ігри. Особливо приємно ділиться новинами на початку тижня, так як у кожного учня є, що розповісти про вихідні.
Коли на вулиці тепла погода ми дуже часто буваємо на вулиці. Виходимо ми туди на перервах, хлопчаки грають у латки, м'яч, а дівчатка базікають сидячи на лавочках і заплітають кіски. А коли випадає сніг, ми граємо в сніжки і ліпимо сніговиків. Якщо ж на вулиці похмуро і дощить, ми залишаємося в кабінеті граємо по мобільному телефону, обмінюємося картинками або музикою.
У нас дуже хороша вчителька. Вона завжди уважно ставиться до кожного учня, підказує і допомагає, якщо в цьому є потреба. Наш клас завжди бере участь в різних заходах і частенько влаштовує святкові концерти.
Всіх однокласників і однокласниць я вважаю своїми друзями. Ми часто гуляємо з ними поза стінами школи, ходимо в парки і кіно. У нашому класі, як і в будь-якому іншому, є свої лідери, які завжди допомагають іншим і агітують до участі в різних шкільних змаганнях і конкурсах, організовують свята.
Я дуже люблю наш кабінет. У ньому завжди так затишно, світло і дуже приємно пахне крейдою. Сподіваюся, що після закінчення школи ми часто будемо, зустрічається з однокласниками, відвідувати вчительку, провідувати школу і звичайно згадувати той безтурботний час, проведений за шкільною партою!