Одного разу зі мною сталася неприємна пригода. Мами не було вдома, і я вирішив приготувати суп. Швиденько взявся до роботи, пригадуючи, як це вправно робить мама. Спочатку зварив м’ясо, потім додав до нього картоплю. Окремо зробив заправку для супу, підсмаживши цибулю та моркву на сковорідці. Але найцікавіше було потім. Укинувши в готовий суп заправку, я додав зелень. Потім згадав, що мама кидає в каструлю із супом ще й перець. Обережно взяв в руки пакетик і посипав у суп. Від мої невправних рухів перець потрапив до каструлі весь. «Нічого страшного», — подумав я, там же його зовсім не видно.
Історична тема в нашій літературі — це незабутні сторінки української історії. письменники україни у різні часи і епохи оспівували історичні події, їх героїв — мужніх українських ватажків. у романі і. багряного "тигролови" реалістично описано події часів сталінщини, бо самому письменникові довелося пережити і насильницьку колективізацію, і голодомор, і репресії. письменникові поталанило — він вирвався із сталінського пекла, опинився в еміграції. і. багряний вважав своїм обов'язком розповісти всьому світові правду про цей час. роман багато в чому є автобіографічним. у ньому розповідається про долю ліричного героя, який перемагає сталінську систему. пригоди головного героя григорія многогрішного — від втечі з "ешелону смерті", що мчав до гулагу, до життя в українській родині сірків — це правдиве зображення жахливих буднів ув'язнених у сталінських концтаборах, на засланні, тяжкого життя українців на далекому сході. письменник показує, як "енкаведисти" знущалися з патріотів, які любили свій край, свій народ, його волелюбний дух, які самі були людьми мужніми і волелюбними. особливо вражає своєю злою силою майор нквс медвин — беріївський кат, який не одному українському патріотові "вправляв мозки". цей майор-садист виламував ребра, вивертав суглоби, морив голодом, аби лише назвали його "справжнім чекістом". але там, у тайзі, григорій зустрів також щирих і мужніх своїх земляків-українців — родину тигроловів сірків. колись ця родина втекла від злиднів і збудувала собі в тайзі нову, славну і вільну україну. у суворому далекосхідному краю українці давали своїм поселенням назви тих міст або сіл, звідки самі були родом. вони зберігали усі звичаї, традиції, побут. і григорій відчув себе в цій родині, ніби в рідному краєві.
Одного разу зі мною сталася неприємна пригода. Мами не було вдома, і я вирішив приготувати суп. Швиденько взявся до роботи, пригадуючи, як це вправно робить мама. Спочатку зварив м’ясо, потім додав до нього картоплю. Окремо зробив заправку для супу, підсмаживши цибулю та моркву на сковорідці. Але найцікавіше було потім. Укинувши в готовий суп заправку, я додав зелень. Потім згадав, що мама кидає в каструлю із супом ще й перець. Обережно взяв в руки пакетик і посипав у суп. Від мої невправних рухів перець потрапив до каструлі весь. «Нічого страшного», — подумав я, там же його зовсім не видно.
Объяснение: