У мене є собака Лурі, породи йорширський тер'єр. Він невеличкий, йому лише шість з половиною місяців. Забарвлення у нього відповідає стандарту породи. На тілі шерсть синя з чорно-коричневим, а на грудях кремова. Лурі не має підшерстя, структура його вовняного покриву близька до структури людської волосини. Голова плоска, мордочка симпатична, прикрашена довгою шерстю. Вушка у нього трикутної форми, стоячі, вистрижені. Очка чорненькі, дуже розумні і виразні. Носик чорний, холодний і мокрий. Спинка пряма, лапки короткі і рівні. Хвостик у вигляді пір'їнки. Найбільше впадає в око його довге, блискуче, шовковисте волосся, яке рівномірно звисає з обох сторін крихітного тіла. Дуже люблю свого красунчика, він у мене неперевершений.
"Вихованість — це вміння поводитись". Що ж означає вміння поводитись у колективі? Бути вихованою людиною — це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях.
Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.
Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.
Найбільше впадає в око його довге, блискуче, шовковисте волосся, яке рівномірно звисає з обох сторін крихітного тіла.
Дуже люблю свого красунчика, він у мене неперевершений.
Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.
Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.