Мені дуже подобається професія ветеринарного лікаря, тому що я люблю тварин. В майбутньому я виберу саме цю спеціальність. Основна спрямованість професії ветеринара — лікування тварин, проте разом з цим у сферу діяльності входить і боротьба з антропозоонозами — захворюваннями тварин, які межують з людськими недугами. У сільському господарстві фахівець такого профілю запобігає порушення у застосуванні різних хімічних речовин, які, потрапляючи в їжу тварин, можуть накопичуватися і в кінцевому підсумку стати джерелом забруднення продуктів харчування.
Професія ветеринара має дуже довгу історію. На перших етапах таке увага до здоров’я тварин лежало в основі особистісного підходу селян до худоби, проте з часом гуманність, об’єднавшись з медициною, вилилася в нову, досить популярну у всьому світі, матеріально прибуткову і актуальну професію ветеринара.
Оскільки тварини дуже важливі для людей, справжній ветеринар повинен досконально ознайомитися з ветеринарним статутом, а також бути хорошим фахівців у сфері мікробіології та виробництві тваринницької продукції. Для проведення якісної санітарної експертизи кожен ветеринар повинен бути знайомий з її методикою.
Ця професія має і недоліки. Недоліки професії ветеринара в основному виражені ненормованим робочим днем і нерівномірною завантаженістю, особливо під час міжсезоння. Практикуються також приватні відрядження різної тривалості. Поряд з цим негативною стороною також є безпосередній контакт з хворими тваринами. Травми (укуси і навіть переломи) – у ветеринарів явище часте. Це небезпечна робота. До того ж ветлікарі постійно контактують з інфекціями, в тому числі смертельними для людини, наприклад, сказом або чумку. На особливий ризик йдуть фахівці, що працюють у науково-дослідних організаціях і на станціях санітарно-ветеринарного контролю: періодично виникають захворювання, які, здавалося б, людство давно перемогло (сибірська виразка) та абсолютно нові інфекції (пташиний грип).
Ще одна «небезпека» – постійно змінюються законодавство. Кілька років назад по Москві пройшла хвиля скандалів, пов’язана із забороною одного популярного в ветеринарії знеболюючого засобу. Багато ветеринари йшли на ризик і продовжували застосовувати препарат при операціях, так як боялися, що тварини можуть не витримати больового шоку і померти прямо на операційному столі. Але саме тому я і хочу отримати цю професію, щоб допомагати тваринам і їх господарям.
Моє рідне місто — Одеса. Яких тільки поетичних назв не має вона! Місто-герой, південна столиця, Південна Пальміра, перлина біля моря, столиця гумору! Вона єдина в світі, унікальна.
Опис місцевості в Одесі слід починати з її історичного центру. Там старовинні вулички, ласкаве Чорне море, найкрасивіший в світі оперний театр. А ще — найбільший та найпотужніший в Україні морський порт. Одеса — справжні морські ворота країни.
Влітку до нас приїжджає багато туристів, щоб прогулятися по легендарній Дерибасівській, спуститися Потьомкінськими сходами, подивитися на сучасний морський вокзал. По одним лише старим вуличкам Одеси можна блукати безкінечно. А потім відпочити на пляжі та поплавати в чистій воді Чорного моря.
Також багато гостей приймає наше місто щороку першого квітня. В цей день святкується День сміху та в місті проводиться фестиваль Гуморини.
Особисто я люблю Одесу не тільки за її архітектуру та море, а також за її неперевершену атмосферу. Мої земляки дуже гостинні, прості та не мають пихатості, як мешканці інших мегаполісів. Одеса відкрите місто — тут живуть сотні національностей, ніхто нікого не кривдить. Сюди завжди залюбки приїжджали та селилися навіть європейці: німці, французи, італійці та інші.
В Одесі ти завжди будеш удома, в якому б районі не опинився. А люди навколо тебе стануть тобі щирими сусідами, неначе у великому селі. Деякі люди такої простоти не полюбляють, але якраз мене вона приваблює.
І звичайно, одесити мають найкраще почуття гумору! Одеса просто пронизана гумором та сатирою! Це не означає, що мешканці Одеси намагаються жартувати спеціально. Ні, жарти та розіграші - це наша природна стихія!
Мені дуже подобається професія ветеринарного лікаря, тому що я люблю тварин. В майбутньому я виберу саме цю спеціальність. Основна спрямованість професії ветеринара — лікування тварин, проте разом з цим у сферу діяльності входить і боротьба з антропозоонозами — захворюваннями тварин, які межують з людськими недугами. У сільському господарстві фахівець такого профілю запобігає порушення у застосуванні різних хімічних речовин, які, потрапляючи в їжу тварин, можуть накопичуватися і в кінцевому підсумку стати джерелом забруднення продуктів харчування.
Професія ветеринара має дуже довгу історію. На перших етапах таке увага до здоров’я тварин лежало в основі особистісного підходу селян до худоби, проте з часом гуманність, об’єднавшись з медициною, вилилася в нову, досить популярну у всьому світі, матеріально прибуткову і актуальну професію ветеринара.
Оскільки тварини дуже важливі для людей, справжній ветеринар повинен досконально ознайомитися з ветеринарним статутом, а також бути хорошим фахівців у сфері мікробіології та виробництві тваринницької продукції. Для проведення якісної санітарної експертизи кожен ветеринар повинен бути знайомий з її методикою.
Ця професія має і недоліки. Недоліки професії ветеринара в основному виражені ненормованим робочим днем і нерівномірною завантаженістю, особливо під час міжсезоння. Практикуються також приватні відрядження різної тривалості. Поряд з цим негативною стороною також є безпосередній контакт з хворими тваринами. Травми (укуси і навіть переломи) – у ветеринарів явище часте. Це небезпечна робота. До того ж ветлікарі постійно контактують з інфекціями, в тому числі смертельними для людини, наприклад, сказом або чумку. На особливий ризик йдуть фахівці, що працюють у науково-дослідних організаціях і на станціях санітарно-ветеринарного контролю: періодично виникають захворювання, які, здавалося б, людство давно перемогло (сибірська виразка) та абсолютно нові інфекції (пташиний грип).
Ще одна «небезпека» – постійно змінюються законодавство. Кілька років назад по Москві пройшла хвиля скандалів, пов’язана із забороною одного популярного в ветеринарії знеболюючого засобу. Багато ветеринари йшли на ризик і продовжували застосовувати препарат при операціях, так як боялися, що тварини можуть не витримати больового шоку і померти прямо на операційному столі. Але саме тому я і хочу отримати цю професію, щоб допомагати тваринам і їх господарям.
Моє рідне місто — Одеса. Яких тільки поетичних назв не має вона! Місто-герой, південна столиця, Південна Пальміра, перлина біля моря, столиця гумору! Вона єдина в світі, унікальна.
Опис місцевості в Одесі слід починати з її історичного центру. Там старовинні вулички, ласкаве Чорне море, найкрасивіший в світі оперний театр. А ще — найбільший та найпотужніший в Україні морський порт. Одеса — справжні морські ворота країни.
Влітку до нас приїжджає багато туристів, щоб прогулятися по легендарній Дерибасівській, спуститися Потьомкінськими сходами, подивитися на сучасний морський вокзал. По одним лише старим вуличкам Одеси можна блукати безкінечно. А потім відпочити на пляжі та поплавати в чистій воді Чорного моря.
Також багато гостей приймає наше місто щороку першого квітня. В цей день святкується День сміху та в місті проводиться фестиваль Гуморини.
Особисто я люблю Одесу не тільки за її архітектуру та море, а також за її неперевершену атмосферу. Мої земляки дуже гостинні, прості та не мають пихатості, як мешканці інших мегаполісів. Одеса відкрите місто — тут живуть сотні національностей, ніхто нікого не кривдить. Сюди завжди залюбки приїжджали та селилися навіть європейці: німці, французи, італійці та інші.
В Одесі ти завжди будеш удома, в якому б районі не опинився. А люди навколо тебе стануть тобі щирими сусідами, неначе у великому селі. Деякі люди такої простоти не полюбляють, але якраз мене вона приваблює.
І звичайно, одесити мають найкраще почуття гумору! Одеса просто пронизана гумором та сатирою! Це не означає, що мешканці Одеси намагаються жартувати спеціально. Ні, жарти та розіграші - це наша природна стихія!