Накреслити схеми речень. Відповідно до однієї з накреслених схем скласти й записати своє складне речення з різними видами зв’язку.
1. Коли б мене більше на світі було, я б десь біля сонця поставив табло, де б вічно світилася дата одна: коли закінчилась остання війна. (П.Воронько.) 2. Знав я друзів своїх, що не мали хвальби а чи зради, бо хвальба – то є тлінь, а від зради немає поради. (А.Малишко.) 3. Для кожного, хто б вільним буть хотів, ума не треба, серця й поготів, щоб пити й жерти чи убивство втнути і щоб в останню мить таки збагнути, що правду каже приказка стара, яку не раз доводилось вам чути: хто сіяв зло, не діждеться добра. (Ф.Війон.)
4. Аби посидіти хоч трохи нагорі, чимало пнеться в мери, в депутати, але ніхто не йде в каменярі: вогонь Франка у грудях треба мати! (В.Красиленко.) 5. Як хочеш політиком бути, не треба ні бачить, ні чути: за тебе хай бачить і чує, хто панує. (Р.Бернс.) 6. На світі законів немало, я нагадаю один: щоб море не висихало, потрібно багато краплин. 7. Але в штормову голину, як море бентежить гнів, потрібна зайва краплина, щоб вийшло воно з берегів. (В.Симоненко.)
8. Ми знали: півень провістить світанок і вся нечиста сила пропаде. (Н.Кир’ян.) 9. Спіткнулась студінь, й одступає морок: палає ватра, палахкоче в горах, ласкавість
1. Курява(підмет) , спека(підмет)- називне
2. Людей у церкві повно(присудок)- безособове
3. Очі(підмет) такі сердиті(присудок), не його(присудок)- двоскладне
4. Ліс(підмет), поле(підмет), місяченько(підмет), зорі(підмет)... -називне
5. Вечір(підмет)- називне
6. За садком підіймається(присудок) місяць(підмет)- двоскладне
7. Природа(підмет), свята краса(підмет), божественна(присудок)- двоскладне
8. Великодні святки(підмет), Юрія(підмет)-називне
9. Світає(присудок)- безособове
10. Холодно, свіжо зробилось(присудок зробилось свіжо, зробилось холодно) надворі- безособове
текст у дужках стосується слова, що стоїть перед ними
Мне очень повезло, потому что рядом с нашим домом есть большой парк с водоемом. Осень в парке необыкновенно красива: разноцветные листья летают над головой, тихо падают на землю и шуршат под ногами. Осеннее листья вообще не похожи на летние листья: зеленые, желтые, красные, бордовые, коричневые – они могут быть одновременно трехцветными. Мы с мамой ходили в парк собирать листья для гербария: кленовые и дубовые, большие и маленькие, они так красиво смотрятся в букете, что даже не хочется их засушивать. Родители разрешают мне лежать на сухих листьях, подбрасывать их вверх, закапываться в них. В парке всегда много листьев, их не убирают совсем, а только сметают с дорожек.
Вода в пруду кажется совсем черной, тихой, только легкий ветерок пробегает и тревожит листья на поверхности воды. В середине пруда в деревянном домике живут утки, которые осенью начинают утеплять свой дом листьями и веточками. Иногда мне кажется, что утки осенью кричат громче, чем летом, но мама говорит, это потому, что осенью особенный воздух.
Осенний воздух в парке прозрачный, свежий, густой, им невозможно надышаться. Туман иногда такой плотный, что его можно потрогать руками. Он лежит, словно вата между деревьев, плывет над водой. В тумане интересно сидеть на скамейке: видно силуэты деревьев, людей, гуляющих собак на поводках. Можно придумать, что я в волшебной стране, и вот-вот из-за деревьев выйдет сказочное существо, или ежик будет искать лошадку, как в мультфильме.