. Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних
конструкцій, які вивчає синтаксис.
Основною одиницею синтаксису є речення як мінімальна комунікативна
одиниця. За структурою речення поділяються на прості і складні
(сполучникові та безсполучникові).
Для документів властивийрозповідний характер висловлювання. У них використовується прямийпорядок розміщення членів речення, при якому підмет стоїть перед
присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, неузгоджене
після означуваного слова, додаток після слів, від яких залежить,
обставина в різних місцях речення залежно від значення
вираження У діловому стилі допускається розташування присудка перед
підметом у словах автора, які розривають пряму мову або стоять після
неї, а також у реченнях, на початку яких є обставинні слова.
Тексти офіційно-ділового стилю містять прості речення, часто складні з
підрядними з’ясувальними, означальними, мети, умови. Прості й складні
речення можуть ускладнюватися відокремленими, однорідними членами,
вставними словами й виразами та ін. У реченнях вживаються пасивні
структури з дієсловами на -ться, інфінітивні конструкції, наказові форми
дієслів, безособові форми на -но, -то, словосполучення дієслівного типу,
дієприкметникові, дієприслівникові звороти, пряма мова з метою посилання
на прийняті закони, видані розпорядження, напр.: проект обговорюється,
здійснити обмін, затверджено на засіданні, взяти на себе зобов’язання,
зважаючи на відзначене, хочемо висловити думку; питання, розглянуте на
конструкцій, які вивчає синтаксис.
Основною одиницею синтаксису є речення як мінімальна комунікативна
одиниця. За структурою речення поділяються на прості і складні
(сполучникові та безсполучникові).
Для документів властивийрозповідний характер висловлювання. У них використовується прямийпорядок розміщення членів речення, при якому підмет стоїть перед
присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, неузгоджене
після означуваного слова, додаток після слів, від яких залежить,
обставина в різних місцях речення залежно від значення
вираження У діловому стилі допускається розташування присудка перед
підметом у словах автора, які розривають пряму мову або стоять після
неї, а також у реченнях, на початку яких є обставинні слова.
Тексти офіційно-ділового стилю містять прості речення, часто складні з
підрядними з’ясувальними, означальними, мети, умови. Прості й складні
речення можуть ускладнюватися відокремленими, однорідними членами,
вставними словами й виразами та ін. У реченнях вживаються пасивні
структури з дієсловами на -ться, інфінітивні конструкції, наказові форми
дієслів, безособові форми на -но, -то, словосполучення дієслівного типу,
дієприкметникові, дієприслівникові звороти, пряма мова з метою посилання
на прийняті закони, видані розпорядження, напр.: проект обговорюється,
здійснити обмін, затверджено на засіданні, взяти на себе зобов’язання,
зважаючи на відзначене, хочемо висловити думку; питання, розглянуте на
зборах.
2. Пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).
Пунктуаційні норми – це встановлені правила вживання розділових знаків
на письмі (крапки, знака питання, знака оклику, крапок, дужок, лапок,
коми, крамки з комою, двокрапки, тире).
Крапка ставиться у кінці розповідного речення або спонукального, якщо
воно без окличної інтонації, між пов’язаними частинами тексту і в інших
випадках, напр.: Конкуренція є важливою рушійною силою розвитку
економічних систем, складовою частиною їх господарського механізму
Знак питання ставиться у кінці питального речення, в дужках у середині
цитати або після неї для виявлення сумніву або критичного ставлення
того, хто цитує, до наведеного матеріалу, напр.: Як розвивається
економіка України на сучасному етапі?
Знак оклику ставиться у кінці окличного речення, після вигуків,
звертань, слів так, ні, коли вони стоять на початку речення й
вимовляються з виразною інтонацією; в дужках у середині цитати або після
неї для вияву ставлення автора до наведеного ним матеріалу, напр.:
Провідні фірми країн-членів Європейського Союзу намагаються придбати
найбільш життєво важливі та прибуткові галузі виробництва!
Крапки ставляться на позначення перерваності або недокінченості речення,
пропуску в цитаті, а також коли цитата береться з середини речення або
цитоване речення наводиться не до кінця, напр.: Клієнти мають право
відкривати свої розрахункові (поточні, валютні) рахунки в одному із
самостійно вибраних ними банків.
У дужки беруться підзаголовки, пояснення іншомовних та маловідомих слів;
вставні слова, речення як зауваження до тексту; прізвище автора, що
стоїть після цитати, наведеної з його творів, напр.: До оборотного
капіталу належить частина постійного капіталу (сировина, матеріали,
паливо, незавершене будівництво тощо) та змінний капітал, що авансується
на купівлю робочої сили (ЕСД, 159).
У лапки беруться цитати, застарілі, незвичайні слова або вжиті вперше;
індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, організацій, підприємств,
наукових праць, літературних творів, газет, журналів, фільмів тощо,
напр.: Роялті – ліцензійна винагорода за право використання винаходів,
“ноу-нау”, патентів, випуск книг у вигляді періодичних видань або
поточних відрахувань.
Відповідь:
1. Відокремлені члени речення за будовою бувають:
а) прості й складні;
б) повні й неповні;
в) поширені й непоширені.
2. Укажіть речення з відокремленим означенням (розділові знаки пропущено):
а) Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни.
б) Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка.
в) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
г) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак.
3. Укажіть речення, у якому відокремлене означення стоїть після означуваного слова (розділові знаки пропущено):
а) Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.
б) Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.
в) У її руці погойдується кимсь напакована торбинка.
г) Затягнута скалками вода була схожа на застигле блакитне шумовиння.
4. Укажіть речення, у якому поширене означення не виділяється комами (розділові знаки пропущено):
а) Поверхня заводей оточених з берегів напівусохлим комишем і очеретом пастельна гола.
б) Мур побілений вапном огороджує просторе подвір’я.
в) В сутінках Шептало розгледів віз вантажений картоплею.
г) Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку.
5. Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:
а) Явори й долини залила імла і, несміливі й кволі, встали зорі.
б) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс.
в) Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що вцілів.
г) Нависло низько хмар глухе склепіння, і, шурхаючи крилами об них, летять чайки.
6. Укажіть речення, ускладнене відокремленою прикладкою із сполучником як:
а) Як справжній митець, Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була її глибока схвильованість перед виявами людської мужності… .
б) Життя – як ріка.
в) Школа – як неспокійний гомінкий вулик: гуде, шумить, сповнений дитячим галасом
г) Як представник радикальної партії І.Франко багато роз’їжджав по Галичині.
7. Укажіть речення, у якому обставина не відокремлюється комами (розділові знаки пропущено):
а) А пісня наростаючи пливла над берегом.
б) Сад нахиливши срібні віти пісні пташині пригадав.
в) Піратський танк мчав палаючи
г) Край річки ставши на плотину рибалка вудочку закинув.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей
8. Укажіть речення, у яких поширені означення виділяються комами:
а) Обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії.
б) Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав. (виділяється,бо виражає причину)
в) А в просторих покоях темним мохом засланих зеленими вітами прикрашених світлими візерунками позолочених сама Королівна Зелених Борів стояла.
г) На місто насувалася хмара важка чорна схожа на велетня.
Завдання на встановлення відповідності
9. Установіть відповідність:
Відокремлений член речення Приклади:
1) означення Б) Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий.
2) прикладка Г) Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.
3) обставина . Д) Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині.
4) додаток Е) А я не знаю нічого ніжнішого, крім берези.
5) уточнююча обставина А) Восени, у період дощів, у лісі дуже незатишно
10. Поставте розділові знаки в реченнях з відокремленими членами:
1) Співаючи про хмари кучеряві , не забувай ,поете, про народ.
2) Він ,Шевченко, також виріс із фольклору і ,спираючись на національний ґрунт, сягнув вершин світової культури.
11. Відредагуйте речення.
1)Коли я йшов до школи, почався дощ.
2) Вражений словами вчителя, Валентин захопився історією своєї країни.
12. Перебудуйте подані речення так, щоб вжиті в них невідокремлені члени стали відокремленими і навпаки.
1) Колос ,викупаний сонцем, вклоняється ниві, то темніючи, то просвітлюючись.
2) Безхмарний і жаркий Літній день , гнав нас у холодок.
Пояснення:
Означення,що стоять перед означуваним словом і не означають причину (не відокремлюються)