Накреслити схему речення!
1.Вільно й широко розляглися зелені поля; не тіснили їх похмурі ліси, не давили
високі гори, і далеко-далеко сягало око вподовж ланів та невеличких гайків, що
зеленими вершечками виглядали з ярів та балок.
2.Мати своєму улюбленому заняттю віддалась, голкою блискає, ще один рушник
готує комусь, а дитинча, притулившись біля материних ніг, позирає звідти на нас
одним оком, карим, сторожким, як це буває в підраненого перепеляти, коли воно,
вискочивши з-під коси, відбігає десь по стерні, втікаючи від гострої сталі, ще
сподіваючись знайти якийсь кущик для захисту, хоч степи всі довкруги на всі гони
лежать у снопах. 3.Доки ми посипаємо, сіємо-віємо та
викрикуємо свою
- Максиме, діалектизми, це дуже просто. Ти читав правило?
- Ну я, думав пізніше прочитати.
- Максиме! Щоб зрозуміти щось нове, потрібно знати що ти вчиш. Тобі потрібно було прочитати правило, і ти знав би що таке діалектизми.
- Але якщо я прочитаю правило, і все одно не зрозумію? Тоді, напевне, отримаю двійку з українскої мови, і мене покарають.
- Не покарають, якщо ти гарно прочитаєш, а потім спитаєш у вчителя.
- Ти думаєш?
- Я впевнений. Тому що вивчати українську мову дуже цікаво, хоча б тим, що вона наша, рідна, українська. І кожна людина яке живе в Україні.
- Напевно це так. Дякую тобі Іване. Тепер я буду більше старатися. Дякую.
- Якщо ти чогось захочеш, то ти це обов'язково зробиш Максиме! Бувай.
Мені сподобалась картина в цілому. Художник дуже природньо змалював дівчину, до найменших деталей. Вона виглядає дуже вродливою.