Накреслити структурну схему речення. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти
не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч?

Використовують хлопці, цей діалог неможливо читати без сміху.змальовуючи «хатню війну», письменник  більше ста років зачитуються наші співвітчизники цікавими художніми творами і. нечуя-левицького. одним з найкращих з них вважається повість «кайдашева сім’я». цей твір не схожий не тільки на будь-який інший твір самого письменника, а й на будь-який твір в українській літературі. «кайдашева сім’я» – це вершина гумористичного таланту великого митця художнього українського слова.читаючи повість, майже одразу стає зрозуміло, що сміх, який викликає ця повість, дуже різноманітний – сатирично-знищувальний, дошкульний, печальний, сумний, ліричний, безтурботний, жартівливий або доброзичливий – в залежності від того, про кого в цей час веде свою оповідь автор.якщо характеризувати засоби комічного в повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького, в першу чергу треба звернути увагу на манеру мовлення автора.  змальовуючи «хатню війну», письменник  використовує незвичайно оригінальний метод створення ефекту комізму. він навмисне вдається контрастному порівнянню жалюгідного змісту зображуваного і пафосного, «високого» стилю оповіді. наприклад, чергову сварку в родині кайдашів і. нечуй-левицький малює в стилі героїчного народного епосу: «не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала мотря з карпом з своєї хати до тину. не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока кайдашиха…».уся повість побудована на комічних ситуаціях, які виникають у родині кайдашів. письменник у гумористичній формі розглядає одвічні проблеми стосунків між членами родини, стосунків між дітьми і батьками, причому про такі стосунки українським народом було складено немало анекдотів. саме тому у читачів викликають щирий сміх мотря і маруся, які цілий день сидять у неприбраній хаті, б’ють кухлики і горщики, не менш смішно виглядає і старий кайдаш, який регулярно відвідує церкву, по п’ятницях поститься, але ніколи не оминає шинка.досить часто добродушний сміх і. нечуя-левицького переходить у сатиричне висміювання подій, відображених у творі. сміх письменника гармонійно поєднується з легким сумом і почуттям теплоти до селян. крізь недоладні і смішні вчинки членів кайдашевої родини, які ворогують за все, що у них є, проглядає трагедія більшості тогочасних селян, які опинилися у скрутному становищі після відміни кріпосницького права. у письменника гумор, притаманний нашим співвітчизникам, переходить у категор у повісті «кайдашева сім’я» і. нечуя-левицького майстерно передане живе мовлення українців, їх гострий і лукавий гумор, і зроблено це настільки майстерно, що у кожного, хто читав цю повість, виникає враження присутності при сварках та бійках кайдашевої родини. за минулі 120 років чимало поколінь українців читали цю повість, знаходили для себе щось смішне і знайоме, сміялися над героями твору. і сміялися читачі не тільки над кайдашами, а й трошки над собою, що зайвий раз підтверджує надзвичайний  ію «сміх скрізь сльози» і обертається сумною стороною.і. нечуй-левицький бездоганно знав народну українську мову і це знання дало йому можливість написати твір багатою на жарти, комічні репліки, дотепи і порівняння мовою селян, ввести у оповідь гострі, влучні слова, народні прислів’я і образні приказки. усіх героїв повісті автор наділив образним мисленням, що теж характерно для наших співвітчизників. наприклад, вже на початку твору ми бачимо яскравий діалог між лавріном і карпом, в якому йде мова про дівчат. завдяки порівнянням, які  гумористичний і художній талант видатного українського письменника і. нечуя-левицького.

Відповідь:

1

1 - Б   2 - Д   3 - А   4  - В

2

1   - Б   2- Г   3-А   4-Д   5-В

3

Б Говорити, спати, сміятися.

4

в) виявили, рушили, скажу;

5

а) озброюють, відлітати, соромляться;

6

А неозначена форма дієслова

7

а) означення;

8

г) обставина.

9

1-В   2-А   3-Б   4-Г

10

В дієприкметник

11

Б) Відчуваєте пахощі лугових трав?

12

1-Д   2-Г   3-А   4-В

13

б) гукнути, набрати, почути;

в) підійти, перевірити, прочитати ;

д) постояти, створити, спіткнутися.

14

а) зберігати, ходити, гарантувати;

б) вигукувати, набирати, чути;

г) сипати, славити, жовтіти;

15

Події в повісті «Захар Беркут» ВІДБУВАЮТЬСЯ (НЕДОК, 3, ТЕП.) 1241 року. Тугар Вовк  ПРИБУВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) з дочкою Мирославою на Тухольщину в Карпати, де князь  ПОДАРУВАВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) йому землі. Тугар Вовк ВВАЖАЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) себе вищим за громаду, і  ХОЧЕ (НЕДОК, 3, ТЕП)  нав’язати нові порядки. Боярин МРІЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) ВЗЯТИ (ІНФІНІТИВ, ДОК)) всю владу у свої  руки. Але тухольці ЗВИКЛИ (ДОК, МНОЖ, МИН) ЖИТИ (ІНФІНІТИВ НЕДОК)) незалежно й ПРОГНАЛИ (ДОК, МНОЖ, МИН) його. Тугар  Вовк ЗАЛИШИВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) загін воїнів ОХОРОНЯТИ (ІНФІНІТИВ, НЕДОК) свій дім, а сам ПОЇХАВ (ДОК., ЧОЛ.Р., МИН.) з  Мирославою до монголів.

Захар Беркут – знахар, ватажок тухольської  громади, ШАНУЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) традиції й богів, СЛУЖИТЬ (НЕДОК, 3, ТЕП) інтересам народу,

ЗАКЛИКАЄ (НЕДОК, 3, ТЕП) до єдності та згуртованості в боротьбі з ворогом.

Пояснення: