Якщо очі — дзеркало душі, то мова — душа народу. А хіба може жити будь-який народ без душі, тобто без мови? Історія знає багато прикладів, коли під попелом століть загинув і народ, і його мова. Як приклад, латинська мова, вона "живе" лише в медицині, в збірниках і підручниках, але якому народу служить за рідну? Ніякому!
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. Усе, що люди роблять у світі здійснюється за до мови. Не можна без неї працювати. Вона призначена для того, щоб служити спілкуванню людей. Мова — це той дар, який дається кожній людині від матері, а народу передасться від покоління до покоління як найдорожчий скарб.
Якщо очі — дзеркало душі, то мова — душа народу. А хіба може жити будь-який народ без душі, тобто без мови? Історія знає багато прикладів, коли під попелом століть загинув і народ, і його мова. Як приклад, латинська мова, вона "живе" лише в медицині, в збірниках і підручниках, але якому народу служить за рідну? Ніякому!
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. Усе, що люди роблять у світі здійснюється за до мови. Не можна без неї працювати. Вона призначена для того, щоб служити спілкуванню людей.
Мова — це той дар, який дається кожній людині від матері, а народу передасться від покоління до покоління як найдорожчий скарб.