Написання есе про явище природи,що викликає найбільше захоплення й здивування тільки ,не з інтернету

У вечері сидів я на дубовій колоді біля хати.Як бачу іде тато.А він стомився бісля тяжкої роботи.Тай я запропонував йому повечеряти а потім лягти спати.Сидять за столом і питаю:

-Тату а можна я с тобою завтра на роботу піду,до тобі?

-Звісно.Але рубати дерева й робити з них фігурки етак просто.-мовив тато.

Уранці пішли разом.Як тільки я взяв сокиру у мене чуть не упала на ногу.

-Синку краще давай я буду рубати а ти фігурками займися.-сказав тато.

Я взяв ніж і до дерева а воно мені палець трохи порізало.Ну до вечора я так і просидів.Весь порізаний.Йшли додому і я тата питаю:

-Тату а як ти рубаеш дерева,вирізаеш?

-Синку це великий труд.Я ж казав що така робота важка для тебе буде.-усміхаючись сказав тато.

І тоді я зрозумів що кожна робота дуже складна.

(Если не по теме то напиши)

 

Була чудова весняна пора, коли птахи вже давно повернулися з вирію, а квіти почали цвісти. В гаю між деревами літав веселий вітер і просив гай з ним порозмовляти. Птахи розповідали йому, яку велику подорож вони здійснили цього року, а старі дерева нарікали на своє важке життя. Вітер відповідав їм веселим дзвінким сміхом і казав, що за своє життя стільки всього побачив, що й все не розкажеш. Він говорив з гаєм ще довго, але ми всього знати не можемо. Тому, що людський зір та слух не взмозі передати усе те прекрасне, про що говорять гай з вітром.
П.С. Писала сама, тому, якщо є помилки, постарайся їх знайти. Або ж якщо твір тобі не подабається, перероби на свій манер.