Написать изложение к тексту ДОЩ (С. Васильченко)
ДОЩ Тихо й нудно. Спека пекельна... Ось-ось має щось трапитись. І десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім. Легко й радісно зітхнув густий хутірський парк зі столітніми дубами, тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті, що притулилась самотня до панського парку. Пішла хвиля, аж засвистіла, по ланах засохлого жита. Щось насувало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява. Гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст деревину, загуркотіло й покотилось у небі. Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі зчинилась гуркотнява: усе ламало і трощило. А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса, холодний дощ. Тихо шуміла трава під бризками, ковтала воду суха земля, пирскало й плюскотіло віття на дереві. Хмара щедро сіяла й сіяла (С. Васильченко).

.-Добрий день.

-Здрастуйте, дівчата.Доброго здоров'я.Де ж ви так забарилися?

-Здоров'я шукали.

-І знайшли?Здоров'я на дорозі не валяється.

-Ми добре знаємо, що здоров'я найбільша цінність, яку на жаль багато людей починають цінувати  та берегти, вже втративши значну частину цього скарбу, сказала Марія.

-Так, я згодна.

-Мало народитися. Кожен повинен свідомо ставитися до здоров'я, берегти найдорожчий скарб у житті – своє власне здоров'я, - погодилася Ірина.А Марія додала.

-Ти маєш рацію. Недарма ж у народі кажуть, що здоров'я за гроші не купиш. За нього необхідно боротися

тема. твір-оповідання на основі почутого з обрамленням  мета: спираючись на здобуті на уроках літератури знання про оповідання як жанр  красного письменства, формувати текстотворчі вміння, необхідні для його  складання, а саме: вміння      прогнозувати тему та головну думку майбутнього  оповідання, визначати межі теми, складати текст розповідного характеру, що  включає зав'язку, кульмінацію та розвиток дії, а також відповідає вимогам  художнього стилю мовлення; розвивати уяву, логічне й образне    мислення;   формувати культуру розумової праці, удосконалювати орфоепічні навички; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, виховувати естетичне  чуття мови.

обладнання:   оповідання с.васильченка «чайка», пам’ятка щодо написання твору-оповідання.

хід уроку

i.                  організація класу.

ii.                мотивація навчання. повідомлення теми і мети уроку.

1. прочитайте початок і закінчення оповідання  с.  васильченка «чайка». що  спільного між ними?

початок

по садах вітри гасають, а над зоріє небо осіннє.

маленьку хату обступили кругом високі крізь бур'яни блимає низеньке віконце, блакиттю мальоване, у віконце шматок білої стіни видно в хаті, а на стіні на білій з-під чола позирає невеселий селюк у шапці. чорнобривцями заквітчаний, у рушники прибраний, а сам думний та

очима до нього сидить на полу мати — праву руку на груди поклала, а на ліву — голову схилила.

вітри      гудуть,        а        ясени      скриплять,        а        матері      дрімається.        дрімається        та      и  вчувається, що то, пустуючи, на гіллях діти.  го-ой-да! го-ой-да-

основна частина було у матері їх, синів, троє

закінчення  співали півні.

одні й другі — сидить мати, як сиділа.

а вітри

вітри гудуть, а ясени риплять, а матері дрімає

затріщав каганець — гасне.

глибоко-глибоко зітхнула, підвелась, наладила ґніт.

стала посеред хати, на того селюка, що на стіні, очі

підійшла        до        малюнка,      обсмикала        рушник,        краще      квіти        порівняла,        починає  говорити до нього стиха:

— скажи, сумний, скажи, невеселий, ще й не радісний: куди мої діти позаводив? де  мені шукати? куди листи слати? чому, на вашу думку, автор створив таке обрамлення для цього твору?

ііі. сприйняття нового матеріалу.

1. бесіда з учнями.

1)  що називається оповіданням?

2)      який тип мовлення покладено в основу тексту оповідання? чому?

3)      чому оповідання складається в художньому стилі?

4)      яка кількість персонажів здебільшого діє в оповіданні?

5)      чому в основу оповідання покладено розповідь про одну подію з життя  персонажа?

6)      наскільки важливою для героя оповідання є описана подія?

7)  які композиційні елементи є для оповідання обов'язковими?

8)  що називається зав'язкою, кульмінацією та розв'язкою?

9)  чи можливе оповідання без кульмінації?

2. розповідь  вчителя.

обрамлення— така частина композиції твору, яка є ніби рамкою для розповіді

про інші — основні — події. найчастіше саме з обрамлення читач дізнається про

джерело    викладеної    в  основній    частині    оповідання  інформації    або    про    подальшу

долю персонажів твору.

на прикладі будь-якого оповідання знайти зав'язку, кульмінацію та розв'язку, а

також знайти обрамлення.

iv. закріплення нового матеріалу.

1. прочитайте текст. визначте стиль мовлення, тему і основну думку. простежте, як розкривається основна думка оповідання в його композиції (визначте зав'язку, кульмінацію, розв'язку).

лелечий суд

якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимі

зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку.

мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату, на якій багато років жили лелеки. господар хати майже з вогню виніс дітей і дружину. він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину. на виручку прилетіли інші лелеки, але вже було пізно - мати з двома маленькими нелітками загинули у вогні. лелека все  літо ховався, а коли настала пора вильоту, він тихенько пристав до зграї. але там  його упізнали й засудили на вічну самотність (за  в. земляком).

про що йдеться у початковій частині тексту? доповніть текст  завершальною частиною, яка б спільно з початковою створила обрамлення.

2. прочитайте текст. про що в ньому рзав'язка, кульмінація,