Сьогодні дома було дуже нудно. Та я вирішила здійснити уявну прогулянку до лісу. Переді мною стоя великій ліс., весь у золотому листі. Зробивши декілька кроків я опинилася у зовсім іншому місці. Куди не глянь, чаріва жива природа. І зовсім різна. Не мае повторів, але все одно можно було заблукати у цій чарівній казці. Коли я вишла на відкритий лужок, я побачила оленя. Благородна тварина дивилася на мене, потім втекла у гущавину дерев. З відти було чути шурхіт листя. Єхо лунало від усіх кутків. Птиці співалу свою чарівну пісню, я шла та насолоджувалась нею. Мені хотилось залишитися, але з іншоі кімнати долунав звук відкреваня двері, це примусило мене покинути моі думки. До кімнати зашла мама. Я слізла з підвіконня, та пішла до Але я ще думала про золотий осіній ліс, и про те як там гарно.
