Жили собі в країні знань дві частини мови Іменник та Прикметник. І були вони добрими друзями. В кожного була своя роль, своє значення в українській мові.
Та якось, одного разу вирішив Прикметник, що він головніше від Іменника. Образився Іменник і вони посварилися.
Зовсім погано стало Прикметнику без Іменника, зрозумів він свою помилку.
І пішов до Іменника просити пробачення.
Прийшов і говорить: " Без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна нічого зрозуміти.Пробач мені ". І звичайно Іменник пробачив Прикметника.
І стали вони знову друзями. Але тепер кожен з них розуміє свою роль в країні знань і поважає іншого.
У сучасному світі не можливо прожити без грошей. З кожним роком вони все більше і більше втручаються в наше життя.
Гроші винайшла людина, щоб створити кращі умови існування. Але з їх появою виник поділ на «бідних і багатих». Так, в руках багатих зосереджувалась влада, а бідні ставали найбезправнішою ланкою. Подібна ситуація і зараз, незважаючи на те, що ми живемо в демократичній, незалежній державі. Проблема в тому, що особистість не навчилася користуватися грошима, вона свідомо стала їх рабом. Дуже тяжко визнавати, що в нашому суспільстві панує «золота лихоманка». Зараз можна придбати все: побутові речі, дружбу, хороше ставлення, емоції….безцінною залишилась тільки щира любов. Світ дуже змінився, а разом з ним і приорітети. Ця умова сприятлива для процвітання корупції. Стає неважливим розум, людські якості. Але той, хто розраховує лише на гроші - дуже сильно помиляється. В період економічної кризи інфляція може «з’їсти» капітали. З появою комп’ютерів, Інтернету ми втрачаємо можливість спілкуватися з природою, а разом з цим втрачаємо всі духовні цінності. Їм на зміну приходять матеріальні. Кожен намагається заробити більше, навіть якщо в цьому немає потреби. Необхідно змінюватися, адже це може стати початком кінця життя за Землі. Якщо звернутися до релігії, то гріхом вважаються не гроші, а ставлення до них. Інколи жадоба штовхає на брехню, зраду, вбивство. Невже золото - така величезна цінність, що варта людського життя? Це всього лише еквівалент, через який вимірюється «вартість товарів і послуг». Кожен бажає жити дорого, але найголовніше знати міру. Проблема грошей висвітлюється у світовій літературі. Український філософ Г. Сковорода повчав, що найважливіше «сродна праця», яка приносить задоволення, а не прибуток. Існує чимало історій про скнар. Яскравим прикладом може стати «Гобсек» Бальзака. Головний герой був упевнений, що гроші дають свободу, владу. Він так сильно ними захопився, що дозволив їм оволодіти собою. Найголовнішим є те, що не золото визначає особистість, а особистість за до нього може втілити власну мрію.
Жили собі в країні знань дві частини мови Іменник та Прикметник. І були вони добрими друзями. В кожного була своя роль, своє значення в українській мові.
Та якось, одного разу вирішив Прикметник, що він головніше від Іменника. Образився Іменник і вони посварилися.
Зовсім погано стало Прикметнику без Іменника, зрозумів він свою помилку.
І пішов до Іменника просити пробачення.
Прийшов і говорить: " Без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна нічого зрозуміти.Пробач мені ". І звичайно Іменник пробачив Прикметника.
І стали вони знову друзями. Але тепер кожен з них розуміє свою роль в країні знань і поважає іншого.
У сучасному світі не можливо прожити без грошей. З кожним роком вони все більше і більше втручаються в наше життя.
Гроші винайшла людина, щоб створити кращі умови існування. Але з їх появою виник поділ на «бідних і багатих». Так, в руках багатих зосереджувалась влада, а бідні ставали найбезправнішою ланкою. Подібна ситуація і зараз, незважаючи на те, що ми живемо в демократичній, незалежній державі. Проблема в тому, що особистість не навчилася користуватися грошима, вона свідомо стала їх рабом.
Дуже тяжко визнавати, що в нашому суспільстві панує «золота лихоманка». Зараз можна придбати все: побутові речі, дружбу, хороше ставлення, емоції….безцінною залишилась тільки щира любов. Світ дуже змінився, а разом з ним і приорітети. Ця умова сприятлива для процвітання корупції. Стає неважливим розум, людські якості. Але той, хто розраховує лише на гроші - дуже сильно помиляється. В період економічної кризи інфляція може «з’їсти» капітали.
З появою комп’ютерів, Інтернету ми втрачаємо можливість спілкуватися з природою, а разом з цим втрачаємо всі духовні цінності. Їм на зміну приходять матеріальні. Кожен намагається заробити більше, навіть якщо в цьому немає потреби. Необхідно змінюватися, адже це може стати початком кінця життя за Землі.
Якщо звернутися до релігії, то гріхом вважаються не гроші, а ставлення до них. Інколи жадоба штовхає на брехню, зраду, вбивство. Невже золото - така величезна цінність, що варта людського життя? Це всього лише еквівалент, через який вимірюється «вартість товарів і послуг». Кожен бажає жити дорого, але найголовніше знати міру.
Проблема грошей висвітлюється у світовій літературі. Український філософ Г. Сковорода повчав, що найважливіше «сродна праця», яка приносить задоволення, а не прибуток. Існує чимало історій про скнар. Яскравим прикладом може стати «Гобсек» Бальзака. Головний герой був упевнений, що гроші дають свободу, владу. Він так сильно ними захопився, що дозволив їм оволодіти собою.
Найголовнішим є те, що не золото визначає особистість, а особистість за до нього може втілити власну мрію.