З ранку до пізнього вечора працюють в лісі веселі, шустрі білочки. Зовсім не встигаєш стежити за їх пересуваннями.
«Мама, я бачу білок!» - вигукнув радісний малюк. А білок вже й слід прохолов.
Піднімуться пустотливі білочки на вершину величезної сосни, перемахнути з гілки на гілку. Потім спустяться вниз за їстівними припасами: смачними грибками, добірними горішками, засохлими ягідками.
У лісових коморах ці чудові господині заховають те, що знайшли.
У затишному будиночку-дуплі зроблять вони теплі гнізда, расселятся в них, і скоро в нових квартирках з'являться маленькі білченята. Вони будуть швидко зростати і виховуватися турботливими батьками.
А лютої зими щасливі сім'ї білок будуть рятуватися від сильних морозів, різких, холодних вітрів і рясних снігопадів. Надійно жити в теплих, затишних гніздах
1. У якому рядку всі слова – вигуки
А леле, дінь, проте, щоб
Б фе, даруйте, лише, хай
В гей, доброго ранку, авжеж, нехай
Г добрий вечір, цур, оце, хоч
Д ну, ах, вибачте, ех
2. У якому реченні не ставляться розділові знаки після вигуків
А O як я люблю рідну землю.
Б Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.
В Ой ти, дівчино, з горіха зерня.
Г Гей над ставом верба похилилася.
Д О це так добре.
3. Вигук виділено у реченні
А О земле моя, нема рідніш за тебе.
Б О юність, ти наша надія, майбутнє належить тобі.
В Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.
Г На жаль, погода зовсім зіпсувалась.
Д Не будіть мене, будь ласка, ліси шелестливі.
4. Усі вигуки є емоційними в рядку
А О! ич! овва! от тобі й на!
Б Ой! ех! ай! гей!
В Овва! ех! о! хрусь!
Г Агов! год ох!
Д Кукуріку! о! ой! овва!
5. Усі вигуки є сполукальними в рядку
А жах! от тобі й на! будьте ласкаві! цок-цок!
Б соб! цабе! киць-киць! вйо!
В геть! агов! овва! годі!
Г гей! хрусь! ласкаво просимо! годі!
Д гав-гав! ку-ку! ой! ех!
6. Усі вигуки є звуконаслідувальними в рядку
А ура! ґвалт! рятуйте! лихо!
Б ой! ет! тю! фу!
В тік-так! няв-няв! ф’ю-ф’ю! брязь!
Г пхе! дзинь! ого-го! леле!
Д от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!
Объяснение:
З ранку до пізнього вечора працюють в лісі веселі, шустрі білочки. Зовсім не встигаєш стежити за їх пересуваннями.
«Мама, я бачу білок!» - вигукнув радісний малюк. А білок вже й слід прохолов.
Піднімуться пустотливі білочки на вершину величезної сосни, перемахнути з гілки на гілку. Потім спустяться вниз за їстівними припасами: смачними грибками, добірними горішками, засохлими ягідками.
У лісових коморах ці чудові господині заховають те, що знайшли.
У затишному будиночку-дуплі зроблять вони теплі гнізда, расселятся в них, і скоро в нових квартирках з'являться маленькі білченята. Вони будуть швидко зростати і виховуватися турботливими батьками.
А лютої зими щасливі сім'ї білок будуть рятуватися від сильних морозів, різких, холодних вітрів і рясних снігопадів. Надійно жити в теплих, затишних гніздах