Пропоную скласти такий діалог між гостем Києва та киянином:- Доброго дня. Пере чи не могли б ви підказати, як мені дістатися залізничного возкалу?- Доброго дня. Так, звичайно. Зараз вам слід спуститися вниз вулицею, а потім повернути праворуч.- Зрозуміло.- Далі ви побачите велике перехрестя. Перейдете через дорогу і побачите метро.- Дякую. А ви не знаєчете, чи потрібно мені буде робити пересадки в метро?- Так, потрібно буде змінювати одну лінію на іншу. Вам підказати?- Так, будь ласка.- Ви сядете на станції "Лук'янівська" і доїдете до "Хрещатика". Там ви зміните зелену лінію на червону і дістанетесь зупинки "Вокзальна".- Величезне вам Щасти!- На все добре!
Я маю багато друзів та приятелів. Але(імя) серед них є найкращим другом. Ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. На жаль, за однією партою ми не сидимо. Вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках.
У мого друга темне волосся, сірі очі. Він дещо нижчий від мене зростом та худіший, хоча ми з ним однолітки. Проте він має міцні руки та, взагалі, не скаржиться на силу та на спортивну форму.
Ми дружимо вже чотири роки. Разом ми граємо у футбол та баскетбол. Їздимо на велосипедах на річку та навіть рибалимо там. Також мій друг приходить до мене грати в комп'ютерні ігри, тому що у нього вдома комп'ютера немає. Тут наши смаки різняться. Він любить грати у віртуальні гонки, а мені до вподоби ігри-мандрівки. Але це не стає на заваді нашій дружбі.
Він добрий та веселий хлопець, жвавий та бадьорий. Він будь-коли може поліпшити оточуючим його людям настрій своєю посмішкою чи жартами. Мій друг також любить розповідати анекдоти та смішні історії.
Він залишається добрим другом не лише в іграх, але й у біді. Через це твір про справжнього друга я вирішив написати саме про нього а не про когось іншого. Адже саме цей хлопець завжди допомагає мені, і не тільки тоді, коли я Часто він сам бачить, що я сам не можу впоратися з чимось. Тоді він сам спішить до або дати корисну пораду.
Я маю багато друзів та приятелів. Але(імя) серед них є найкращим другом. Ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. На жаль, за однією партою ми не сидимо. Вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках.
У мого друга темне волосся, сірі очі. Він дещо нижчий від мене зростом та худіший, хоча ми з ним однолітки. Проте він має міцні руки та, взагалі, не скаржиться на силу та на спортивну форму.
Ми дружимо вже чотири роки. Разом ми граємо у футбол та баскетбол. Їздимо на велосипедах на річку та навіть рибалимо там. Також мій друг приходить до мене грати в комп'ютерні ігри, тому що у нього вдома комп'ютера немає. Тут наши смаки різняться. Він любить грати у віртуальні гонки, а мені до вподоби ігри-мандрівки. Але це не стає на заваді нашій дружбі.
Він добрий та веселий хлопець, жвавий та бадьорий. Він будь-коли може поліпшити оточуючим його людям настрій своєю посмішкою чи жартами. Мій друг також любить розповідати анекдоти та смішні історії.
Він залишається добрим другом не лише в іграх, але й у біді. Через це твір про справжнього друга я вирішив написати саме про нього а не про когось іншого. Адже саме цей хлопець завжди допомагає мені, і не тільки тоді, коли я Часто він сам бачить, що я сам не можу впоратися з чимось. Тоді він сам спішить до або дати корисну пораду.