— Привіт, Маринко! — Привіт. Як справи? — Добре, я тебе хотіла спитати дещо , можна? — Звичайно, що? — Та ось всіх подруг перепитала потрібна нам шкільна форма. Вони незнають, а ти як думаєш? — Звичайно, потрібна! — А ти звідки знаєш? Мені просто цікаво, чому ти така впевнена? — Ти що незнаєш мене? Що скажу, то правда! — Ой, я забула запитати Настю. Вона точно скаже правду. — Що з тобою кажу потрібно. — Настя сказала, що ні. Я згадала вчителька сказала, що не потрібно... — Всерівно, потрібно. Побачиш, я завтра прийду в формі , тим паче не одна, а весь клас крім тебе і Насті. — Добре. Хай буде і так я прийду без форми. Бувай! — Бувай!
— Привіт. Як справи?
— Добре, я тебе хотіла спитати дещо , можна?
— Звичайно, що?
— Та ось всіх подруг перепитала потрібна нам шкільна форма. Вони незнають, а ти як думаєш?
— Звичайно, потрібна!
— А ти звідки знаєш? Мені просто цікаво, чому ти така впевнена?
— Ти що незнаєш мене? Що скажу, то правда!
— Ой, я забула запитати Настю. Вона точно скаже правду.
— Що з тобою кажу потрібно.
— Настя сказала, що ні. Я згадала вчителька сказала, що не потрібно...
— Всерівно, потрібно. Побачиш, я завтра прийду в формі , тим паче не одна, а весь клас крім тебе і Насті.
— Добре. Хай буде і так я прийду без форми. Бувай!
— Бувай!