1)Царство грибів дуже різноманітне. Ученим відомо близько 100 тисяч видів цих організмів. 2)Гриби мають усі ознаки організмів. Вони дихають, живляться, ростуть, розмножуються і відмирають. Однак гриби - особливі організми, бо відрізняються і від рослин, і від тварин. 3)Гриби складаються з шапки і ніжки.Під землею від ніжок тягнуться в різні боки білі нитки. Це грибниця - підземна частина гриба 4)Гриби не можуть самі виробляти для себе поживні речовини, як рослини. Вони поглинають поживні речовини з решток рослин і тварин, що є в ґрунті. При цьому гриби сприя-ють руйнуванню відмерлих рослин і тварин та утворенню перегною. 5)Багато грибів у лісі тісно співіснують з деревами. Нитки грибниці зростаються з корінням дерев і допо¬магають їм всмоктувати з ґрунту воду і солі. В обмін від рослин гриби отримують готові поживні речовини.
- Привіт, Миколо! Чого сумний такий? - Привіт, Петро. Я не зумний, я просто замислився. - І про що ти так замислився? - Та ось розмірковую, що у моєму творі вчительці не сподобалося. Вона мені і ще кільком учням твори повернула і наказала поміркувати ще. - А яка тема? - "Що означає бути щасливим?" - Гарна тема. Дай-но твір глянути, може, мені щось спаде на думку. - Добре, тримай. І чого їй треба? Помилок немає, я перевірив. І написав все чесно... - Бачу, що чесно. Мені здається, я розумію, чого ти не врахував, коли писав. Ось ти пишеш, що тобі особисто, щоб бути щасливим, потрібно мільйон доларів, і більше нічого. - Так. Скажеш, гроші для щастя непотрібні? - Не скажу, потрібні. Але уяви собі, що у тебе є аж мільярд доларів... - Ех, як було б гарно! - ... але ти прикутий до ліжка тяжкою хворобою. Або сліпий. Або втратив когось з близьких. Або... - Годі, зрозумів. Я не помічаю те, що вже маю, сприймаю це як належне. - Так. Не переймайся - ти не один такий. До того ж, ти вже про це замислився, тобто ти вже не такий. - Згоден. А тобі що потрібно, щоб відчувати себе щасливим? - Мені? Мабуть, жити у злагоді з самим собою й світом. - Так ти філософ, як виявилося... А знаєш, я тебе розумію. І згоден з тобою. - Дійсно? Мені приємно це чути. - Дякую за до Тепер я знаю, як виправити твір. Тільки сформулювати залишилося. - Нема за що. Бувай! - Бувай!
2)Гриби мають усі ознаки організмів. Вони дихають, живляться, ростуть, розмножуються і відмирають. Однак гриби - особливі організми, бо відрізняються і від рослин, і від тварин.
3)Гриби складаються з шапки і ніжки.Під землею від ніжок тягнуться в різні боки білі нитки. Це грибниця - підземна частина гриба
4)Гриби не можуть самі виробляти для себе поживні речовини, як рослини. Вони поглинають поживні речовини з решток рослин і тварин, що є в ґрунті. При цьому гриби сприя-ють руйнуванню відмерлих рослин і тварин та утворенню перегною.
5)Багато грибів у лісі тісно співіснують з деревами. Нитки грибниці зростаються з корінням дерев і допо¬магають їм всмоктувати з ґрунту воду і солі. В обмін від рослин гриби отримують готові поживні речовини.
- Привіт, Миколо! Чого сумний такий?
- Привіт, Петро. Я не зумний, я просто замислився.
- І про що ти так замислився?
- Та ось розмірковую, що у моєму творі вчительці не сподобалося. Вона мені і ще кільком учням твори повернула і наказала поміркувати ще.
- А яка тема?
- "Що означає бути щасливим?"
- Гарна тема. Дай-но твір глянути, може, мені щось спаде на думку.
- Добре, тримай. І чого їй треба? Помилок немає, я перевірив. І написав все чесно...
- Бачу, що чесно. Мені здається, я розумію, чого ти не врахував, коли писав. Ось ти пишеш, що тобі особисто, щоб бути щасливим, потрібно мільйон доларів, і більше нічого.
- Так. Скажеш, гроші для щастя непотрібні?
- Не скажу, потрібні. Але уяви собі, що у тебе є аж мільярд доларів...
- Ех, як було б гарно!
- ... але ти прикутий до ліжка тяжкою хворобою. Або сліпий. Або втратив когось з близьких. Або...
- Годі, зрозумів. Я не помічаю те, що вже маю, сприймаю це як належне.
- Так. Не переймайся - ти не один такий. До того ж, ти вже про це замислився, тобто ти вже не такий.
- Згоден. А тобі що потрібно, щоб відчувати себе щасливим?
- Мені? Мабуть, жити у злагоді з самим собою й світом.
- Так ти філософ, як виявилося... А знаєш, я тебе розумію. І згоден з тобою.
- Дійсно? Мені приємно це чути.
- Дякую за до Тепер я знаю, як виправити твір. Тільки сформулювати залишилося.
- Нема за що. Бувай!
- Бувай!