Коли говорять про унікальність української нації, про особливі характеристики народу, завжди особливий наголос робиться на українській пісенності. Українська пісня відображає історію нашої держави. З давніх-давен й до теперішнього часу в піснях вимальовуються всі переживання люду. Пісня супроводжує людину від народження, до смерті. Родини радіють новому поповненню, що виливається в радісні святкові пісні. Далі малеча росте і через колискові мами, зворушливі пісні чоловіків про козацьку славу і воїнські досягнення, насичується духом нашого народу. Доросла людина теж не розлучається з піснями. Вони супроводжують її на роботі та дозвіллі. І врешті решт сумні пісні лунають у дворах, коли людина залишає цей світ. В народі розповідають легенду, що нібито Господь, коли роздавав багатства людям, був таким щедрим, що коли дійшла черга до нашої земли, в нього нічого не залишилося. І він подарував людям пісню. Мабуть ця легенда була придумана в скрутні часи. І правда, багато лиха вилито на наш народ. Але не тільки сумні пісні притаманні українській культурі. Українці по своїй суті дуже добрі й мирні люди. Вони люблять спілкуватися і жартувати. Саме тому існує багато жартівливих пісень. Ці пісні знають і співають не тільки українці, а й люди інших національностей та в інших країнах. Багато обрядових пісень дійшли до нас з давнини. Всім з дитинства відомі колядки та щедрівки. За часів козацької слави складено немало пісень про видатних козаків, військові перемоги, гетьманів та подій, що відбувалися за період козаччини. Радість і сум, журба й сміх виспівується в наших піснях зображуючи історію народу з найдавніших часів. Ми живемо в світі високих технологій, та пісня не полишає нас не на мить. Вола луна звідусіль: по радіо, в автобусах, на площах та базарах. Наші виконавці радують нас українськими піснями. Багато українських пісень вже стали відомими на увесь світ, підкорюючи різних людей, на різноманітних пісенних конкурсах. Сучасна пісня звичайно відрізняться, але якщо прислухатись, то неодмінно можна визначити, що дана пісня народжена в Україні, або написана українським автором.
Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни. З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна завжди була і є житницькою, хлібною країною, бо має багаті чорноземні ґрунти. Хліб... Ось він — свіжий, м'який, запашний — лежить на вишитому рушнику. Від нього іде запах золотої ниви, спекотного сонця, чується пісня жайворонка. Жнива...До них готувалися зиму, весну, а їх початок ставав святом. Селяни одягом білі празникові сорочки і виїздили на ніч у поле, щоб з першим променем сонця почати жнива. Це було свято першого снопа.
Українська пісня відображає історію нашої держави. З давніх-давен й до теперішнього часу в піснях вимальовуються всі переживання люду. Пісня супроводжує людину від народження, до смерті. Родини радіють новому поповненню, що виливається в радісні святкові пісні. Далі малеча росте і через колискові мами, зворушливі пісні чоловіків про козацьку славу і воїнські досягнення, насичується духом нашого народу. Доросла людина теж не розлучається з піснями. Вони супроводжують її на роботі та дозвіллі. І врешті решт сумні пісні лунають у дворах, коли людина залишає цей світ.
В народі розповідають легенду, що нібито Господь, коли роздавав багатства людям, був таким щедрим, що коли дійшла черга до нашої земли, в нього нічого не залишилося. І він подарував людям пісню. Мабуть ця легенда була придумана в скрутні часи. І правда, багато лиха вилито на наш народ.
Але не тільки сумні пісні притаманні українській культурі. Українці по своїй суті дуже добрі й мирні люди. Вони люблять спілкуватися і жартувати. Саме тому існує багато жартівливих пісень. Ці пісні знають і співають не тільки українці, а й люди інших національностей та в інших країнах.
Багато обрядових пісень дійшли до нас з давнини. Всім з дитинства відомі колядки та щедрівки. За часів козацької слави складено немало пісень про видатних козаків, військові перемоги, гетьманів та подій, що відбувалися за період козаччини. Радість і сум, журба й сміх виспівується в наших піснях зображуючи історію народу з найдавніших часів.
Ми живемо в світі високих технологій, та пісня не полишає нас не на мить. Вола луна звідусіль: по радіо, в автобусах, на площах та базарах. Наші виконавці радують нас українськими піснями. Багато українських пісень вже стали відомими на увесь світ, підкорюючи різних людей, на різноманітних пісенних конкурсах. Сучасна пісня звичайно відрізняться, але якщо прислухатись, то неодмінно можна визначити, що дана пісня народжена в Україні, або написана українським автором.
З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна завжди була і є житницькою, хлібною країною, бо має багаті чорноземні ґрунти.
Хліб... Ось він — свіжий, м'який, запашний — лежить на вишитому рушнику. Від нього іде запах золотої ниви, спекотного сонця, чується пісня жайворонка.
Жнива...До них готувалися зиму, весну, а їх початок ставав святом. Селяни одягом білі празникові сорочки і виїздили на ніч у поле, щоб з першим променем сонця почати жнива. Це було свято першого снопа.