Зазвичай у таку погоду наша сім'я збирається на кухні й готує смаколики, які враз піднімають настрій, але того дня нам закортіло піти до річки. Ніхто й не підозрював, що станеться таке нещастя.
Вирушивши на прогулянку в усіх був гарний настрій. Отже чотири
закутані людини прямували до річки. По дорозі зустрівся велетенський гриб. Поки усі дивувалися, мовляв, звідки гриби взимку і навіщо якась нечемна його зламала, непомітно зникла моя сестра.
Тато першим збагнув, що зникла Вероніка. Тим часом, моя сестричка побачивши качку побігла до річки. Не помітивши, що крига ще тонка вона подалася за птахою. Тато кинувся до доньки, але не встиг. Крига тріснула і сестра опинилася по пояс у воді. Вмить Вероніка вже була в батька на руках і увесь гурт йшов додому. Мама весь час повторювала: «От недотепа! І як так можна було?! Яка невдача!»
Згодом сестричка вже сиділа під ковдрою і пила чай з малиною.
На щастя вона не захворіла.
Відтоді Вероніка вже ніколи не виходила на замерзлу річку.
Надворі стояла страшенна негода: сніг, мороз, лютий вітер.
Зазвичай у таку погоду наша сім'я збирається на кухні й готує смаколики, які враз піднімають настрій, але того дня нам закортіло піти до річки. Ніхто й не підозрював, що станеться таке нещастя.
Вирушивши на прогулянку в усіх був гарний настрій. Отже чотири
закутані людини прямували до річки. По дорозі зустрівся велетенський гриб. Поки усі дивувалися, мовляв, звідки гриби взимку і навіщо якась нечемна його зламала, непомітно зникла моя сестра.
Тато першим збагнув, що зникла Вероніка. Тим часом, моя сестричка побачивши качку побігла до річки. Не помітивши, що крига ще тонка вона подалася за птахою. Тато кинувся до доньки, але не встиг. Крига тріснула і сестра опинилася по пояс у воді. Вмить Вероніка вже була в батька на руках і увесь гурт йшов додому. Мама весь час повторювала: «От недотепа! І як так можна було?! Яка невдача!»
Згодом сестричка вже сиділа під ковдрою і пила чай з малиною.
На щастя вона не захворіла.
Відтоді Вероніка вже ніколи не виходила на замерзлу річку.
Объяснение:
Правда, здесь юмором и не пахнет...(
Надеюсь