Наша сім’я дуже любить дивитися фільми, тому ми дуже часто ходимо в кінотеатр, але фільми які ми дивилися раніше мені подобалися, тільки в невеликому ступені, тому в кіно ходила з великою неохотою. Але одного разу ми пішли на один особливий фільм, який вразив мене дуже сильно. Це був незвичайний кінотеатр і не зовсім звичайний фільм, ми поїхали в Київ і там потрапили на сеанс у кінотеатрі, де показували фільм про хлопчика, який зміг вижити в дуже страшної ситуації, і навчився жити без сім’ї, знайшовши вірних друзів. Він вступив в магічну школу, і став вчитися чарівництву. Він показав себе настільки сильним і стійким, до всіх примхам долі, що здався мені найкращим з усіх героїчних персонажів, і мені навіть захотілося мати такого друга по справжньому. Той фільм йшов дуже довго, кінотеатр був маленьким і переповненим іншими дітьми, але ми з мамою догледіли цей фільм до кінця, а потім вирішили подивитися вдома ще раз, так він нам сподобався. Подивившись фільм, я усвідомив, що навіть маленький хлопчик може змінити наш світ, для цього зовсім не потрібно бути супер- героєм, і володіти чарівною силою, навіть чарівна паличка і та не потрібна, оскільки хлопчик на екрані міг це зробити зовсім не використовуючи ніяку паличку, він просто приносив людям добро, зміцнював їх віру в себе, свої сили, навчав тих хто цього хотів і допомагав слабким піднятися на ноги. Ім’я цього хлопчика, яке так вразило моє дитяче уявлення кілька років назад, було Гаррі Потер, і фільм цей вважається призначеним тільки для маленьких дітей, але і сьогодні я вважаю його найкращим, а той похід в кіно став найкращим у моєму житті.Вийшовши з кіно я назавжди вирішив для себе бути тим ким я є, не прагнути видавати себе за того, ким бути не можу. Цей фільм мене багато чому навчив, такому, що до мені в подальшій дорослого життя, чинити правильно і здійснювати вірні вчинки.
Зараз Марічка у своїй кімнаті, і притому не в найкращому настрої. При тому дощі я мала б промокнути до нитки. Якже мені це зробити, коли зовсім мало часу для такої справи! Як же мені хотілося поїхати з ними на море, але на роботі не відпустили. Якщо вони добре працюватимуть, то щось зароблять. Я гадаю, що вже як що так склалося, то так і має бути. Погода тут гарна, дні теплі, зате по ночах буває вітер. Вибачайте мені за те, що я вас образила. Я хочу, щоб мої лілії зацвіли. Я ж тебе просила, що б такого більше не було! Таж іду вже, йду! Сьогодні вночі мені не давала спати все та ж невідчепна думка про незакінчені справи. Підкажіть, ці яблучка теж із Закарпаття? Кожного дня одно і те ж, ви зовсім сором втратили!
