А) подію яка відбувається після моменту повідолення про неї
Б) подію яка відбулася до моменту повідомлення про неї.
В) подію яка відбувається в момент повідомлення про неї
4.Дієслово - це частина мови, яка: а) виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки; б) означає дію або стан предмета; в) означає назву предмета; г) означає назву ознаки предмета або його приналежності.
5.Укажіть рядок, у якому всі дієслова — умовного а) думала, сказав, мріяли, впало; б) перемогла б, співав би, бажали б, задощило; в) горів би, ходив би, казав би, створив би:
6. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова з не пишуться разом: а) не\славити, не\робити, не\приносити; б) не\навидіти, не\хтувати, недо\бачати; в) не\здужати, не\думали, не\співав; г) недо\чувати, не\вірю, не\знаю.
Беркутів почалася з однієї делікатної деталі: права власності на землю. За (не)написаним сюжетом підписав одного дня князь Данило (Галицький) указ: дарую боярину Тугару Вовку землі Тухольщини в українських Карпатах — і понеслось.
Вже тоді у XIII столітті існував такий собі квазіринок землі і для князя у цьому випадку працював принцип «чия держава, того і землі». Земельного кадастру, свідоцтв на право власності та подібних юридичних речей тоді ще не існувало. «Заслужив в мене боярин, чому б не подарувати йому трохи землі?», — десь так приблизно подумав князь і підписав відповідний документ.
Воля глави держави тоді — безумовний закон. Ніхто з його «адміністрації» не збирався з’ясувати, хто давним давно вже володіє цією територією. Формально все просто: в кого документ, той і правий. Так частина державної землі стала приватною, але питання: де була лінія розмежування між державною власністю князя і муніципальною владою громади села Тухля?
Приїздить зарозумілий боярин тепер на свої землі і з’ясовує, що на практиці все трохи інакше: громада Тухлі нічого про це не знає та не збирається підкорятися його волі. Місцеві продовжують випасати овець, ходити на полювання та жити вільним життям як і раніше.
варіанти відповідей
А) сидіти, малює, сказав.
Б) малювати, написати, пробігти.
В) писати, сидіти,стоїть
2.Дієслова змінюються за
варіанти відповідей
А) числами і відмінками
Б) числами і часами
В) числами, відмінками, часами.
3.Дієслова минулого часу повідомляють про
варіанти відповідей
А) подію яка відбувається після моменту повідолення про неї
Б) подію яка відбулася до моменту повідомлення про неї.
В) подію яка відбувається в момент повідомлення про неї
4.Дієслово - це частина мови, яка:
а) виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки;
б) означає дію або стан предмета;
в) означає назву предмета;
г) означає назву ознаки предмета або його приналежності.
5.Укажіть рядок, у якому всі дієслова — умовного
а) думала, сказав, мріяли, впало;
б) перемогла б, співав би, бажали б, задощило;
в) горів би, ходив би, казав би, створив би:
6. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова з не пишуться разом:
а) не\славити, не\робити, не\приносити;
б) не\навидіти, не\хтувати, недо\бачати;
в) не\здужати, не\думали, не\співав;
г) недо\чувати, не\вірю, не\знаю.
Объяснение:
Беркутів почалася з однієї делікатної деталі: права власності на землю. За (не)написаним сюжетом підписав одного дня князь Данило (Галицький) указ: дарую боярину Тугару Вовку землі Тухольщини в українських Карпатах — і понеслось.
Вже тоді у XIII столітті існував такий собі квазіринок землі і для князя у цьому випадку працював принцип «чия держава, того і землі». Земельного кадастру, свідоцтв на право власності та подібних юридичних речей тоді ще не існувало. «Заслужив в мене боярин, чому б не подарувати йому трохи землі?», — десь так приблизно подумав князь і підписав відповідний документ.
Воля глави держави тоді — безумовний закон. Ніхто з його «адміністрації» не збирався з’ясувати, хто давним давно вже володіє цією територією. Формально все просто: в кого документ, той і правий. Так частина державної землі стала приватною, але питання: де була лінія розмежування між державною власністю князя і муніципальною владою громади села Тухля?
Приїздить зарозумілий боярин тепер на свої землі і з’ясовує, що на практиці все трохи інакше: громада Тухлі нічого про це не знає та не збирається підкорятися його волі. Місцеві продовжують випасати овець, ходити на полювання та жити вільним життям як і раніше.