Написати міні-твір на тему: "Чи варто дослухатися до порад інших?". Під час написання використати не менше 3 речень, які будуть складними з різними видами зв'язку
З кущів бузини долинало тоненьке скімлення. Катря розгорнула віття. Тут лежав собака. Його очі дивились благально і жалісно. Собака покірно дивився на дитячу руку, і коли долоня торкнулась неширокого плоского лоба, заскімлив.
Катря стала на коліна, простягнула руки попід собакою. Напружившись, вона таки відірвала його від землі. Вибравшись із своєю незручною й важкою ношею на дорогу, Катря рушила до ветлікаря.
Ветеринар заглянув собаці в пащу, вивернув повіки, оглянув лапи й живіт. Його міцні пальці побігали по холці, по спині, обнишпорили круп, обмацали груди.
- Не скажений, ні… Тільки покусали його, ось рана й ось. Екзема його доймає. Мабуть, поганому хазяїнові до рук потрапив. І не прогулював, і в бруді тримав, і харчував неправильно.
Лікар узяв ножиці, вистриг кілька латок на спині. Уражені хворобою місця акуратно протер ваткою, вмоченою в марганцевокислий калій. Маззю, що пахла спиртом і риб’ячим жиром, він змастив вистрижені ділянки шкіри.
Лікар заходився лікувати рани від укусів. Обидві рани й довкола них помастив розчином йоду, згори присипав білим стрептоцидом. Далі почав стерильним бинтом замотувати й шию, й груди. Собака не чинив спротиву, блимаючи сухим червоним поглядом хворобливих очей.
- Зрозуміла, як надається перша медична до Як людині. Хіба собаці не так само болить, як тобі чи мені? Хіба в нього немає серця? Оклигає твій собака. Тільки доглядати треба. Ось візьми ліки, візьми мазь.
З великого дерев’яного ящика Катря змайструвала для Найди житло. Вистелила соломою, кинула всякого дрантя. Дірки позатикала ганчір’ям, позабивала клоччям.
Найда вповз у свою хатинку. На вході показались передні лапи, на них лягла клиноподібна голова. Коричневі очі позирали з непередаваною тихою вдячністю. (За Є.Гуцалом, 245 сл.)
Ніколи раніше не почував я так ясно зв’язку з землею, як тут. У містах земля одягнена в камінь і залізо і недоступна. Тут я став близький до неї. Свіжими ранками я перший будив ще сонну воду в криниці. Коли порожнє відро плескалося денцем об її груди, вона ухала гучно спросоння у глибині й ліниво вливалася в ньоого. Потім тремтіла сиза на сонці. Я пив її свіжу, холодну ,ще повну снів і хлюпав нею собі в лице.
Після того було молоко. Білий пахучий напій пінився у склянці і прикладаючи його до уст я знав ,що то вливається в мене м'яка вика ,на якій тільки вчора цілими роями сиділи фіолетові метелики цвіту. Я п'ю екстракт луки.
Або той чорний разовий хліб ,який так гарно по-сільськи пахне
. Він мені близький ,наче дитина ,що зросла на моїх оч..х. Он біжить він полями, як дикий вовнистий звір і вигинає хребет. А край ниви стоять вітряки, наче пастки на нього і готують вже зуби ,щоб стерти зерно на білу муку. Я все це бачу і безпосередні мої стосунки з землею.
Текст 1. Найда
З кущів бузини долинало тоненьке скімлення. Катря розгорнула віття. Тут лежав собака. Його очі дивились благально і жалісно. Собака покірно дивився на дитячу руку, і коли долоня торкнулась неширокого плоского лоба, заскімлив.
Катря стала на коліна, простягнула руки попід собакою. Напружившись, вона таки відірвала його від землі. Вибравшись із своєю незручною й важкою ношею на дорогу, Катря рушила до ветлікаря.
Ветеринар заглянув собаці в пащу, вивернув повіки, оглянув лапи й живіт. Його міцні пальці побігали по холці, по спині, обнишпорили круп, обмацали груди.
- Не скажений, ні… Тільки покусали його, ось рана й ось. Екзема його доймає. Мабуть, поганому хазяїнові до рук потрапив. І не прогулював, і в бруді тримав, і харчував неправильно.
Лікар узяв ножиці, вистриг кілька латок на спині. Уражені хворобою місця акуратно протер ваткою, вмоченою в марганцевокислий калій. Маззю, що пахла спиртом і риб’ячим жиром, він змастив вистрижені ділянки шкіри.
Лікар заходився лікувати рани від укусів. Обидві рани й довкола них помастив розчином йоду, згори присипав білим стрептоцидом. Далі почав стерильним бинтом замотувати й шию, й груди. Собака не чинив спротиву, блимаючи сухим червоним поглядом хворобливих очей.
- Зрозуміла, як надається перша медична до Як людині. Хіба собаці не так само болить, як тобі чи мені? Хіба в нього немає серця? Оклигає твій собака. Тільки доглядати треба. Ось візьми ліки, візьми мазь.
З великого дерев’яного ящика Катря змайструвала для Найди житло. Вистелила соломою, кинула всякого дрантя. Дірки позатикала ганчір’ям, позабивала клоччям.
Найда вповз у свою хатинку. На вході показались передні лапи, на них лягла клиноподібна голова. Коричневі очі позирали з непередаваною тихою вдячністю. (За Є.Гуцалом, 245 сл.)
Ніколи раніше не почував я так ясно зв’язку з землею, як тут. У містах земля одягнена в камінь і залізо і недоступна. Тут я став близький до неї. Свіжими ранками я перший будив ще сонну воду в криниці. Коли порожнє відро плескалося денцем об її груди, вона ухала гучно спросоння у глибині й ліниво вливалася в ньоого. Потім тремтіла сиза на сонці. Я пив її свіжу, холодну ,ще повну снів і хлюпав нею собі в лице.
Після того було молоко. Білий пахучий напій пінився у склянці і прикладаючи його до уст я знав ,що то вливається в мене м'яка вика ,на якій тільки вчора цілими роями сиділи фіолетові метелики цвіту. Я п'ю екстракт луки.
Або той чорний разовий хліб ,який так гарно по-сільськи пахне
. Він мені близький ,наче дитина ,що зросла на моїх оч..х. Он біжить він полями, як дикий вовнистий звір і вигинає хребет. А край ниви стоять вітряки, наче пастки на нього і готують вже зуби ,щоб стерти зерно на білу муку. Я все це бачу і безпосередні мої стосунки з землею.
Я тут почуваю себе багатим, хоч нічого не маю.