В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
ZHICH
ZHICH
14.05.2022 01:49 •  Українська мова

Написати основні ТЕЗИ тексту.

Батьки і діти, діти і батьки. Одвічний клубок, тісно змотаний у родовідну спілку. Протягом століть наш народ виробив і опрактикував мудрі моральні критерії цієї неперервності. Вони передавалися з покоління в покоління, залишаючи по собі добру чи оганьблену славу.

Добра пам’ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь завжди переходила і на їхніх нащадків. Саме це змушувало більшість людей увічнитися в родоводі. Але траплялися й протилежні випадки — людський осуд одного з пращурів міг також причепитися і до дітей. І хоч вони в тому не були винні, іменне тавро переходило з покоління в покоління, особливо на тих, хто успадкував риси такого характеру.

Родовідна пам’ять — явище у традиційному вкраїнському побуті унікальне, але, на жаль, майже не досліджене. Очевидно, мало хто вже знає, що було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна.

Пам’ять про своїх пращурів — не забаганка і тим паче не данина моді. Це була природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий іб сімейні реліквії й традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали: «Людина без роду-племені».

Ось так з роду-віку й співіснував тісний взаємозв’язок: батьки намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити добру пам’ять про самих себе; діти ж мали за обов’язок дотримувати й далі розвивати родовідні звичаї. Так привселюдно створювався колективний літопис родинної звичаєвої пам’яті як одна з форм суспільної поведінки. Адже дитина, не засвоївши родовідних цінностей, не все житія залишиться Іваном, який не знатиме свого роду-племені, чиїх батьків він дитя. Звідси й зневажливе ставлення до отчого вогнища, батьківського слова, авторитету старших. На сьогодні вже втратили свою першооснову ввічливі форми вітань, зникли з ужитку вияви шляхетності, зникають традиції… А все це — наше духовне багатство, без якого самовтрачаємося, міліємо. Саме так: там, де руйнується моральний ланцюжок між поколіннями, неодмінно з’являються лагуни. Скільки вже сплодилося таких порожнин! Щоб зліквідувати їх, мусимо починати з першооснов і повертати народові його історичну пам’ять. І починати маємо з найсвятішого: хто ми і чиїх батьків діти?

Показать ответ
Ответ:
vladislavaky
vladislavaky
21.09.2022 23:05
В повiстi-казцi розповiдаэться про дiвчинку Алi-яка нiколи нiчого не робила до кiнця.(налили молока-половину випила.малювала малюнок-теж тiльки половину)Одного дня в бабусi повинен був бути день народження i Алi хотiла вишити рушничок з пiвником.Вишила один крестик i все.Коли вона дарила подарунок то уявила що там багато пiвникiв.Коли бабуся вiдкрила подарунок матерi дуже стало соромно а дiвчинка почервонiла.Алi побiгла в iншу кiмнату. Там вона побачила маленького чоловiчка-яки проiзнiс слова i Алi потрапил у краiну Недоладiю.Де вона надалi познайомилась з Недокоролем 10-тим , Недопопелюшкою та iн.
Якщо треба ось опис Алі . Аля - добра, весела, справедлива, байдужа, лінива,
0,0(0 оценок)
Ответ:
elizawetailjin
elizawetailjin
21.06.2020 09:08
Гуляя с собаками в сильный мороз, я обнаружила под кустом дворняжку, которая показалась мне тяжело больной,т.к. она от моих собак не убегала и даже не встала.Забрала домой. Сволочь родила мне 5 щенков на следующий день, она-то оказалаась здорова, а вот я получила геморрой - их пристраивать! Пристроила. Дворняжка осталась.Прожила долгую и счастливую жизнь, регулярно убегая в течку и всегда(!) принося щенков.Наша семья теперь - просто асы по втюхиванию дворняжек! Это была хитрющая собачка и всегда добивалась своего. Воровала, но сваливала на котов.Как истинное дитя улицы, никого не боялась. Мы ее любили
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота