В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
polyzaicka
polyzaicka
24.05.2023 15:11 •  Українська мова

Написати (Переказ тексту). В ХVІ-ХVIІ ст, територію Україну покривала густа мережа доріг, частина з яких в XIX - початку XX ст. перестала використовуватися. Деякі з них змінили свої напрямки і назви. Одним з таких був відомий Муравський або Соляний тракт ("шлях"), що проходив по вододілах Дніпра і Дону. Він починався від Перекопу, проходив по Катеринославщині, попри Полтаву, Харків, через Курськ і Орловську губернію до Тули. Від Муравського шляху відходили Ізюмський і Кальмиуський. З Києва до Галичини йшов Залізний шлях. Давня Кримсько-Дніпровська дорога проходила від Перекопу через Канів на Київ. Лівобережну Україну перетинали Сагайдачний, Ромодановський і Гетьманський шляхи.

Найпростішим і найбільш архаїчним засобом господарських перевезень в українців, як і в інших східнослов'янських народів, були різні типи "волокуш" - скріплених між собою подовжених жердин, в які впрягали коня і перевозили сіно, солому або іншу поклажу. На початку XX ст. волокуші збереглися в Карпатах, де їх називали "влаки", як і у поляків і білорусів, а на Покутті - "копаниці".

Для зимових перевезень застосовували сани ("рожні", "гринджоли"). Багаті селяни мали легкі сани зі спинкою і загнутим передком ("козирки", "глабці") - для виїзду. На Полтавщині побутували сани з металевими полозами, рясно прикрашені різьбленням і поліхромним орнаментом.

Найбільш поширеним в Україні був чотириколісний віз, в якому передня і задня частини об'єднувалися дерев'яним брусом ("підтокою"). На Слобожанщині віз був схожий на російський віз, на Поліссі - на "білоруські" колеса. Побутували" також вози, у яких при необхідності задня і передня частини розсовувалися ("розворові"). На півдні України були поширені вози, брички ("ходи"), "ианари" і гарби. Для транспортування грунту та вугілля використовувався віз-грабарка, зерно перевозили "безтарками". В Україні широко відомий чумацький віз переважно для перевезення солі - "мажа". Мажа відрізнялася великими розмірами, міцністю та вагою, оригінальним декоративно-художнім оформленням і ретельним оздобленням. Вона мала шкіряний верх і "важницю" - пристосування для зважування; розташований збоку на спеціальних гаках передньої і задньої "люні" (упорка в возі, прикріплена до осі). впрягали в мажу, як правило, пару волів ("паровицю"). Подібну по масивності і розмірах чумацьку мажу була створено в кінці XIX ст. в центральних промислових районах України "мажару" для перевезення важких вантажів. Вона була більша звичайного воза, з більш низькою осадкою. Для перевезення сипучих товарів на задній мажарі був ящик ("скриня"), а при транспортуванні лісу мажара розсувалася. На відміну від мажі вона не мала покриття, відрізнялася грубої обробкою, але більшість деталей її були металевими.

В вози і сани впрягали коней або волів. Воловий віз був поширений в центральних районах і на півдні України і замість оглобель оснащувався дишлом з ярмом. В'ючний транспорт, в основній кінний, здавна відомий на Україні, існував тривалий час у гірських і лісистих місцевостях.

В історії східних слов'ян важливу роль грали річки, особливо дніпровська водна система. Тут існували різні засоби пересування по воді. Найдавніші з них були видовбані з монолітного дерева: "човни", "струги", "довбанки". Одним з поширених засобів пересування по воді були плоти.

В кінці XIX в. в містах України з'являється механізований транспорт: в 1892 р. - перший трамвай в Києві, який змінив конку. Пізніше трамваї з'являються в Харкові, Миколаєві, Одесі та інших містах.

Показать ответ
Ответ:
оооооченьТупой
оооооченьТупой
19.03.2021 19:07
Привіт як пройшли твої канікули. Привіт мої пройшли чудово Літні канікули – це три чудових місяці, які можна провести, як заманеться. Можна щодня зустрічатися з друзями, читати будь-які книжки, слухати улюблену музику, подорожувати. Також можна поїхати до бабусі з дідусем і познайомитися з дітьми, які живуть в їхньому селі. Літні канікули дозволяють спати до обіду, а потім ганяти м’яч у дворі або шити лялькам одяг. А ще – можна кожен день їсти морозиво! Літні канікули – це купання у ставку та в річці, а якщо пощастить, то і в морі. Море влітку завжди такого казкового, фантастичного кольору, а пісок схожий на м’який безмежний килим. І накупатися вдосталь просто неможливо, постійно хочеться ще і ще. Коли починаються літні канікули, то відразу виникає безліч цікавих планів. А коли ця чудова пора закінчуються, то розумієш, що не виконано і половини. Доводиться чекати наступних… Ось так непомітно пролітає літечко, а школа знову чекає своїх школярів. Для мене літо стало хорошою можливістю відпочити перед нелегким навчальним роком і з новими силами розпочати навчання а  твої . А мої  Я з нетерпінням чекав літні канікули, та от нарешті вони настали. В середині літа ми з батьками планували відвідати море в місті Одесі. На початку літа я гуляв у дворі. Ми з друзями весело проводили час, граючи в рухливі ігри: волейбол, баскетбол і футбол. Вечорами я із задоволенням дивився цікаві фільми та читав книги. У липні ми зібралися до моря. Коли приїхали до Одеси, оселилися в заброньованому готелі. Розклавши речі, відразу ж вирішили відвідати міський пляж, який знаходився зовсім недалеко. Але нам завадив дощ. Раптово почалася сильна злива. Перечекавши її в готелі, ми знову пішли до моря. На наш подив, пляж був майже безлюдним. Після дощу люди не стали повертатися. Вода була тепла й ласкава, майже без хвиль. Так було приємно після довгої дороги зануритися в море! Цей пляж привабливий тим, що він піщаний, і біля берега неглибоко. Потрібно дуже далеко йти, щоб досягти глибини. Ми довго плавали та засмагали на сонечку, після дощу воно не було гарячим, тому ми не боялися обгоріти. Ми намагалися відвідувати пляж майже кожен день. Море завжди було різним: вранці найчастіше спокійним, ввечері — з невеликими хвилями. Але одного разу ми навіть не змогли купатися, бо хвилі піднімалися на висоту кількох метрів, висувалися до берега та з гуркотом вдарялися, злегка пінячись. Щоб урізноманітнити свій відпочинок, ми відвідали аквапарк «Одеса». Він розташований поза містом. Там було стільки різноманітних гірок та цікавих атракціонів! А ще мені сподобався дельфінаріум «Немо», в якому ми дивилися дивовижне шоу дельфінів, морських левів та морських котиків. Особливо цікаво було гати, як вони стрибають, грають з м’ячем та навіть танцюють. Цю чудову поїздку я запам’ятаю на все життя. Адже ми так добре відпочили, стільки цікавого побачили навколо! Тепер мені щороку захочеться їздити влітку на море. Воно притягує і зачаровує своєю красою та величчю.                                                            
0,0(0 оценок)
Ответ:
MashaTears1
MashaTears1
19.03.2021 19:07

На канікулах я поїхала в село до бабусі. Спочатку було не привично знаходитися не  в своєму будинку, але згодом я все ж звикла до цього. Тоді мені потрібно було допомагати своїй бабусі всім, чим тільки можу. А після кожного робочого дня, я тихо промовляла: "нарешті, вся робота закінчена"... Трошки пізніше (приблизно на 3 день канікул) я зрозуміла що далі буде тільки легше. Тому просто розслабилась, і почала насолоджувалась цими днями на свіжому повітрі

Все ж, насамкінець цих днів в селі, я дуже звилка до такого життя і взагалі не хотіла звітси їхати. Але завтра до школи, тому прийшлось...

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота