Написати план до тексту
"Часто доводится чути: "Навіщо ті вірші?Кому здалася ваша поезія?
Будь-яку думку чудово можна висловити прозою ше, і зрозуміліше.
Ніж витрачати на оті поезії час, краще в комп'ютерну гру пограти!
І швидкість реакції потренуєш, і задоволення отримаєш!"
Та невже авторові цих слів не доводилося переживати від поетичних рядків потрясіння? Невже він ніколи не брав на самоті збірочку віршів і вдумливо не прочитав дві-три поезії? Невже отримане від їх читання задоволення можна порівняти з хай і цікавою, але такою бездушною грою?
Поезія- звучання душі, адже душа не буває німою! Поезія пробуджує смуток і радість, заспокоює або викликає або викликає біль. Вплив поезії на людину неможливо передати словами. Вона -- віддзеркалення розмаїтого духовного світу.
Знаєте давньогрецьку легенду про гору Парнас? На ній щовесни водили танки сестри Аполона. Це -- музи, прекрасні юні богині. Кожна з них була покровителькою котрогось виду мистецтва. Музи співали, Аполлон же перебирав струни своєї золотої кіфари.
Звичайно, кожен чув вислів "зійти на Парнас". Це означає --дорівнятися талантом до муз та Аполлона.
Якось музи співали так гарно, що вся природа застигла від зачарування, а гора Гелікон почала швидко рости й доросла до неба. Тоді олімпійські боги наказали крилатому коневі Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударивкопитом й утоптав гору в землю. На місці удари забило джерело. Його чудодійна вода надавала поетам натхнення й наснаги.
Може, комусь із вас відомий смак води цього джерела. Може , хтось пробує віршувати? Це чудово. Проте не забувайте, що навчатися римувати -- що не значить стати поетом. Тому не поспішайте кожен св\творений вами рядок читати товаришам або надсилати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі."
Морфологія – це:
В) розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови;
Завдання 2.
Буква и пишеться в усіх словах рядка:
Б) чИстота, щИрий, хИтрий.
Завдання 3.
Вставне слово в реченні
(Від морозу, ЗДАВАЛОСЯ), захололо не лише повітря, а й вітер) означає:
В) невпевненість.
Завдання 4.
Числівник відповідає на питання:
Г) котрий? скільки?
Завдання 5.
Спільнокореневі слова є в рядку:
Б) день, буденний, щоденник.
Завдання 6.
Відповідність між словами обох колонок:
1. Летовище. - б) аеродром;
2. Наплічник. - в) рюкзак;
3. Закінчення. - д) флексія;
4. Вертоліт. - г) гелікоптер.
Завдання 7.
Відповідність між словами та їх звуковим складом:
1.В᾽юн, Ярослав, арф᾽яр, щастя. - б) звуків більше, ніж букв, в усіх словах рядка
2.Тьмяний, роздоріжжя, ллються, нетто. - г) звуків менше, ніж букв, в усіх словах рядка
3.Крайка, ясність, буряк, прийом. - а) кількість букв відповідає кількості звуків
4. Юнкер, майка, п᾽ять, майбуття. - е) звук [й] є в усіх словах рядка.
Завдання 8.
Відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями:
1. Скринька Пандори. - б) вмістилище зла, лиховісний дар
2. Гордіїв вузол. - а) складне переплетення обставин
3. Дамоклів меч. - д) постійна небезпека
4. Пташине молоко. - в) межа, вершина всіх бажань
Завдання 9.
Відповідність займенника і розряду за значенням:
1. Котрий, чий, скільки - г) відносні
2. Стільки, такий, той - б) вказівні
3. Ніякий, ніхто, нічий - д) заперечні
4. Хто? Що? Який? - в) питальні
Завдання 10.
Утворені словосполучення зі слів лівої і правої колонок:
1. Пишався + б) мною
2. Сміявся + в) з мене
3. Пробачив + д) мені
4. Дивився + а) на мене
Завдання 11.
Відповідність між формами дієслова й наведеними прикладами:
1. Інфінітив. - в) підіймати
2. Особова форма. - а) мрячить
3. Дієприкметник. - д) оповитий
4. Дієприслівник. - г) забувши
Завдання 12.
Вид односкладних речень:
1. Означено-особове. - г) Лупайте сю скалу!
2. Неозначено-особове. - д) Весілля справляли по-старосвітському.
3. Узагальнено-особове. - в) Більше роби та менше говори.
4. Називне. - б) Пахощі весняного лугу.
Завдання 13.
Відповідність значення вставного слова і приклада:
1. Невпевненість. - г) |Може|, то птахи приносять на своїх крилах весну?
2. Джерело інформації. - б) Кімната, |за його свідченням|, була
просторою.
3. Активізація уваги. - а) А завтра у мене, |знаєш|, важливі справи в місті.
4. Емоційна оцінка. - д) |Як на лихо|, потяга на станції вже не було.
Завдання 14.
Відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення.
1.Обставина:
в) Який шумливий світ там, |за вікном|!
2. Додаток:
д) Усі прийшли на заняття, |за винятком двох чергових|.
3. Означення:
а) Божий світ, |оповитий красою|, задрімав у легенькому сні.
4. Прикладка (різновид означення):
г) Осінь, |найкраща пора|, пахла з усіх підвід.
Завдання 15.
Відповідність між реченнями та пунктограмами.
1. Кома при відокремлених обставинах:
в) Біліє лілея серед ряски, |ваблячи око своєю дивовижною чистотою|…(О. Гончар).
2. Кома при відокремлених додатках:
г) Ніхто з живих істот, |крім людини|, не піде на смертельний ризик в ім’я істини (Р. Іваничук).
3. Кома при уточнюючих членах речення:
д) У жнива, |у день жаркий|, |після косовиці|, ми збирали колоски стиглої пшениці (В. Шевчук)
4. Кома при порівняльному звороті у реченні:
б) Стрічаю дощ, |як сина| (І. Жиленко).
Завдання 16.
Антоніми до поданих слів:
моральний – аморальний,
емігрант – іммігрант,
гармонія – дисгармонія.
Завдання 17.
Форма орудного відмінка від поданих числівників:
шістдесят чотири – шістдесятьма чотирма,
дев'яносто п’ять - дев'яноста п’ятьма.
Завдання 18.
Сполучники:
незважаючи на те що, немовби, начебто.
Завдання 19.
Відредаговано:
безобідний жарт – безневинний жарт
відкривати вікно – відчиняти вікно.
Завдання 20.
Речення ускладнене (Жахіть війни, НА ЩАСТЯ, ви не знали):
- вставним словом (емоційна оцінка).
Багато звірів упадають у сплячку. Це бурий ведмідь, борсук, їжак, ховрашок, хом’як.
Перед тим як залягти в барліг, ведмідь посилено харчується, об’їдається ягодами, обсмоктує волоті вівса. І при цьому жиріє.
Борсук не тільки від’їдається жолудями, а й робить запаси. У його нірках можна знайти сушених жаб, жуків і навіть гриби. А нірку, де він спить, борсук утеплює листям, старанно вичищає. Це дуже охайний звір.
Їжак запасів на зиму не робить. Тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна. А у ведмідя і борсука сон чутливий, вони можуть прокидатися. Під час зимової сплячки серце цих тварин б’ється повільно і мляво, дихання ледь помітне, температура тіла знижується. Організм живиться за рахунок жиру, який накопичився восени.
Деякі звірі роблять запаси корму. Під вітроломом, серед каміння і в розколинах ховають частину здобичі хижаки. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. Лісовий тхір запасає часом жаб. Норка може наскладати в пустотах під кригою при берегах водойм до двадцяти кілограмів риби. Бобри роблять під водою запаси гілок. Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. У норах мишей находили до восьми кілограмів насіння, а одного разу — навіть 47 кілограмів.
Вовк, лисиця, заєць, лось ведуть активний б життя. Заєць їсть узимку кору дерев. Вовк узимку майже завжди голодний, тому він пробігає десятки кілометрів, перш ніж йому вдасться кого-небудь уполювати. У зимку він не погидує з’їсти навіть мишу, птаха й мертву тварину, хапає собак, що заґавилися, коло житла людини. Лисиця полює мишей. Опустивши низько голову, вона бігає підтюпцем по снігу, прислухаючись, чи не писне полівка. Зачувши писк, кидається в сніг і хапає здобич. Лисиця ловить куріпок, які ночують під снігом. Часто підкрадається в село за домашньою птицею