Традиційне сімейне фото в оздобленій рамці за склом чи пару мегабайтів на цифровому носії? Погодьтесь, перше звучить трохи надійніше, але чи практичніше? На мою думку, всеж-таки селфі мають шанс прийти на заміну сімейним фотографіям. Ні, це не чергова технічна революція, просто з часом на заміну старим, усталеним поняттям приходять нові та більш прогресивні. У цьому немає нічого поганого, бо як казав один древній народ: "Non progred est regredi." У свій час, наші батьки робили фотографії на плівку, а потім проявляли її за спеціальною технологією. Це досить кропіткий процес, який вимагає значних витрат часу та сил. Та з приходом цифрових фотокамер усе змінилось, і тепер достатньо лише зробити пару кліків як відзнятий матеріал опиниться на комп'ютері, а згодом і розлетиться по мережі, де усі родичі та знайомі зможуть поділитися власними враженнями від побаченного, розділити ваші емоції. А селфі, це лише різновид фотографії, який набув стрімкого розвитку з поширенням мобільних пристроїв, оснащених фотокамерами, та завдяки мобільним додатким, таким як Instagram. Мало хто знає, але вперше поняття "селфі" з'явилося на австралійських інтернет-форумах у 2002 році, а перша зроблена фотографія за аналогічною технологією взагалі датується двадцятим століттям. Тому, висувати думку про те що селфі - черговий тренд 21 століття, більше ніж безглуздо. Цікаво, але значна кількість моїх сімейних фотографій за останні пару років, саме селфі, які зберігаються на полиці за скляною рамкою. Так, це частина наших традицій і я не збираюсь відмовлятися від них, хоча і є прихильником новітніх технологій. Я вважаю, що ті, хто задаються питанням, чи зможуть селфі прийти на заміну сімейним фотографіям, здебільшого мають на увазі цифрові фотографії, які зберігаються не в старовинних альбомах, а у секторах вінчестерів. Можна привести безліч "за" і "проти" з обох боків, та я б хотів зосередити увагу на основних перевагах "цифри". По-перше, компактність і місткість. Звичайний фотоальбом, зазвичай, вміщує до двохсот фотографій і при цьому важить десь до двох кілограмів, при тому що є і значно більші альбоми. У той час як ці ж 200 фотографій з легкістю розташовуються на носії вагою у пару грамів, а той взагалі на хмарному сховищі. По-друге, доступність і необмеженість. Завдяки цифровим технологіям ми маємо змогу зробити стільки фотографій, на скільки вистачить пам'яті, а потім звільнити її, відправивши відзнятий матеріал на комп'ютер і фотографувати далі і далі. Окрім того, це надає можливість інформувати про себе в Інтернеті, що особливо з плином останніх років перетворюється на справжній бізнес, який приносить значно більші матеріальні винагороди чим більшість сучасних професій. Прихильникам плівки нічого засмучуватися, адже сьогодні тренд на такі фотографії знову повертається. Правда, незвичайно, що фотографії на плівку це теж тренд? У цьому немає нічого поганого, людство розвивається і прагнення знайти нові шляхи до більш комфортного життя є досить зрозумілим, а більше необхідними.
Сьогодні дуже теплий день весни. Я прокинулась від того, що тепле проміння котре пройшло через моє вікно, легко та ніжно доторкувалось до мого обличчя. Відкривши очі, я дуже довго лежала у ліжку думаючи про сьогоднішній день. Думала про свої плани. Думала про сьогоднішню роботу у мене на подвір'ї. Відійшовши від думок я захотіла виглянути у вікно. Біля вікна, мені було тепло і затишно, немовби на дворі липень. Подивившись на двір через моє вікно я пішла одягати свій сарафан. Вийшовши на двір я посміхнулась до теплого проміння від котрого сьогодні мій день і почався. Я приготувала собі сніданок. І пішла у садок у котрому стояла невеличка "домівка" котру змайстрував у тому році для мене мій тато. Я йому за це дуже вдячна. У тій маленькій хатинці стояв невеличкий столик, до я кого я частенько ходила аби поснідати. У моєму крихітному будиночку було багато віконець, через які я завжди люблю дивитись на мамин садок в якому росли мої найолюбленіші квіти, за якими я усе літо допоки я на канікулах. Я ситно поснідала. Помила посуд та пішла у "глиб" маминого садка. Пройшовши пару метрів від початку цієї різнокольорової весняної гамми я помітила, щось маленьке та біленьке навпроти мого вікна. Підійшовши ближче я зрозуміла, що це був підсніжник котрий визирнув під моїм вікном. Довго думала: А чому це я раніше його не побачила ? Коли ще у вікно зранку заглядала ? Для когось це буде загадкою, а саме для мене: Самим прекрасним, що є навесні !
Традиційне сімейне фото в оздобленій рамці за склом чи пару мегабайтів на цифровому носії? Погодьтесь, перше звучить трохи надійніше, але чи практичніше? На мою думку, всеж-таки селфі мають шанс прийти на заміну сімейним фотографіям. Ні, це не чергова технічна революція, просто з часом на заміну старим, усталеним поняттям приходять нові та більш прогресивні. У цьому немає нічого поганого, бо як казав один древній народ: "Non progred est regredi." У свій час, наші батьки робили фотографії на плівку, а потім проявляли її за спеціальною технологією. Це досить кропіткий процес, який вимагає значних витрат часу та сил. Та з приходом цифрових фотокамер усе змінилось, і тепер достатньо лише зробити пару кліків як відзнятий матеріал опиниться на комп'ютері, а згодом і розлетиться по мережі, де усі родичі та знайомі зможуть поділитися власними враженнями від побаченного, розділити ваші емоції. А селфі, це лише різновид фотографії, який набув стрімкого розвитку з поширенням мобільних пристроїв, оснащених фотокамерами, та завдяки мобільним додатким, таким як Instagram. Мало хто знає, але вперше поняття "селфі" з'явилося на австралійських інтернет-форумах у 2002 році, а перша зроблена фотографія за аналогічною технологією взагалі датується двадцятим століттям. Тому, висувати думку про те що селфі - черговий тренд 21 століття, більше ніж безглуздо. Цікаво, але значна кількість моїх сімейних фотографій за останні пару років, саме селфі, які зберігаються на полиці за скляною рамкою. Так, це частина наших традицій і я не збираюсь відмовлятися від них, хоча і є прихильником новітніх технологій. Я вважаю, що ті, хто задаються питанням, чи зможуть селфі прийти на заміну сімейним фотографіям, здебільшого мають на увазі цифрові фотографії, які зберігаються не в старовинних альбомах, а у секторах вінчестерів. Можна привести безліч "за" і "проти" з обох боків, та я б хотів зосередити увагу на основних перевагах "цифри". По-перше, компактність і місткість. Звичайний фотоальбом, зазвичай, вміщує до двохсот фотографій і при цьому важить десь до двох кілограмів, при тому що є і значно більші альбоми. У той час як ці ж 200 фотографій з легкістю розташовуються на носії вагою у пару грамів, а той взагалі на хмарному сховищі. По-друге, доступність і необмеженість. Завдяки цифровим технологіям ми маємо змогу зробити стільки фотографій, на скільки вистачить пам'яті, а потім звільнити її, відправивши відзнятий матеріал на комп'ютер і фотографувати далі і далі. Окрім того, це надає можливість інформувати про себе в Інтернеті, що особливо з плином останніх років перетворюється на справжній бізнес, який приносить значно більші матеріальні винагороди чим більшість сучасних професій. Прихильникам плівки нічого засмучуватися, адже сьогодні тренд на такі фотографії знову повертається. Правда, незвичайно, що фотографії на плівку це теж тренд? У цьому немає нічого поганого, людство розвивається і прагнення знайти нові шляхи до більш комфортного життя є досить зрозумілим, а більше необхідними.