народна дума "Сестра і брат" Через високії ліси Ясним соколом перелини, Через бистрії ріки Білим лебедоньком перепливи, Через великії города Сивим голубоньком перелини, Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка" У святую неділеньку рано-пораненьку То не сива зозуля кувала Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала, Та у найми не пускала, Чужим людям на поталу не давала І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти, Вдове старая, Куди-небудь проживати Будуть пить-гуляти, То тут тобі спокою не буде; Бо будуть у синіх каптанах. У китаєвих штанях, А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина, Молодая челядина...
якщо зупинитися і подивитися навколо, можна з подивом усвідомити казкову красу природи. матінка-природа із задоволенням змінює картинки та грає різнобарвною палітрою барв. наче великий художник, вона дбайливо перефарбовує свої угіддя з дня на день, з місяця на місяць, з року на рік.
природа надзвичайно гарна у будь-яку пору року. взимку вона дрімає під білосніжною пухнастою ковдрою. навесні пробуджується від зимового сну. все живе радіє довгоочікуваному теплу. літо теплою, кольоровою, ситцевою хусткою опускається на ніжну землю. в ясно-блакитному сонячному небі лунає спів птахів. легкі білі хмаринки безшумно пропливають у височині. в полях стрекочуть коники, дзижчать та перелітають з квітки на квітку бджоли. але поступово на зміну веселому літу розміреним кроком приходить осінь. це особлива пора року. за своєю красою вона не поступається жодному сезону.
Через високії ліси
Ясним соколом перелини,
Через бистрії ріки
Білим лебедоньком перепливи,
Через великії города
Сивим голубоньком перелини,
Мов моє серце тугу розважає.
"Маруся Богуславка"
У святую неділеньку рано-пораненьку
То не сива зозуля кувала
Не дрібна птиця щебетала
Та все синів годувала,
Та у найми не пускала,
Чужим людям на поталу не давала
І на стираніє ручок не подавала...
...«Ой та іди ж ти,
Вдове старая,
Куди-небудь проживати
Будуть пить-гуляти,
То тут тобі спокою не буде;
Бо будуть у синіх каптанах.
У китаєвих штанях,
А ти будеш у сірім ряжин...
...Гей, то іде чужая-чужинина,
Молодая челядина...
ответ:
якщо зупинитися і подивитися навколо, можна з подивом усвідомити казкову красу природи. матінка-природа із задоволенням змінює картинки та грає різнобарвною палітрою барв. наче великий художник, вона дбайливо перефарбовує свої угіддя з дня на день, з місяця на місяць, з року на рік.
природа надзвичайно гарна у будь-яку пору року. взимку вона дрімає під білосніжною пухнастою ковдрою. навесні пробуджується від зимового сну. все живе радіє довгоочікуваному теплу. літо теплою, кольоровою, ситцевою хусткою опускається на ніжну землю. в ясно-блакитному сонячному небі лунає спів птахів. легкі білі хмаринки безшумно пропливають у височині. в полях стрекочуть коники, дзижчать та перелітають з квітки на квітку бджоли. але поступово на зміну веселому літу розміреним кроком приходить осінь. це особлива пора року. за своєю красою вона не поступається жодному сезону.
отже, кожної пори року природа красива по-своєму.
объяснение: