в городе моем много разных улиц: и большие, и маленькие, и широкие, и узкие, с высокими домами, и не , но родная мне улица только одна.
появления своего двора я не знаю, мои родители жили в другом городе (районе), но я знаю множество событий, которые происходили на моей улице, знаю каждое дерево, каждый укромный уголок, куда можно спрятаться во время игры в прятки. я знаю практически всех детей своего двора. вместе мы часто устраиваем различные соревнования, играем, шутим, разговариваем.
я люблю свою улицу в любое время года. весной на деревьях расцветает сирень, от этого все вокруг пропитывается приятным ароматом цветов. летом весь двор становится похожим на муравейник, потому что на улице появляется много людей, так как все жители выходят погреться на солнышке. осенью двор окрашивается во все оттенки красного и желтого, становится необычайно красиво. зимой все засыпает и вокруг становится тихо.
моя улица – это то место, к которому я отношусь с особым чувством. она мне дорога, потому что здесь я рос, знакомился с новыми людьми, многому учился. именно с моим двором связано много счастливых и радостных моментов моей жизни. моя улица навсегда останется в моем сердце независимо оттого, где я буду жить в будущем.
- Привіт! Здається ти ходиш до тієї ж музичної школи, що й я. Я бачив тебе декілька разів. Мене Сашком звуть, давай знайомитися! - Так, я теж тебе бачила. Я Олена. Я вчуся на фортепіано, а ти, мабуть, на гітарі? - Так! Як ти здогадалася? - Так от вона в тебе за плечима! - А, вірно! Яка ти жартівниця! Тобі подобається музика? - Зараз – дуже! А спочатку мене батьки змусили займатися, я не хотіла. Тепер я їм дуже за те вдячна. Я вважаю, музика – моє призвання! - Нічого собі! Так ти щиро захоплюєшся музикою! Мені подобається, коли люди люблять те, що вони роблять. - То мабуть, ти й сам такий? - Звичайно! Музика завжди цікавила мене, покращувала настрій. А я сам вирішив вчитися грати – мені хотілося самому виконувати пісні моїх улюблених бітлів. - Мені «Бітлз» також подобаються. Слухай, з тобою так цікаво розмовляти. У нас стільки спільного! Але, на жаль, мені далеко додому їхати – маю йти. - Давай я проводжу тебе. Куди тобі? - До кінцевої 25-го маршруту. А тобі? - Сьогодні мені теж! Не зважай, у мене є вільний час. Мені буде приємно. - Дякую! Тоді ходімо!
в городе моем много разных улиц: и большие, и маленькие, и широкие, и узкие, с высокими домами, и не , но родная мне улица только одна.
появления своего двора я не знаю, мои родители жили в другом городе (районе), но я знаю множество событий, которые происходили на моей улице, знаю каждое дерево, каждый укромный уголок, куда можно спрятаться во время игры в прятки. я знаю практически всех детей своего двора. вместе мы часто устраиваем различные соревнования, играем, шутим, разговариваем.
я люблю свою улицу в любое время года. весной на деревьях расцветает сирень, от этого все вокруг пропитывается приятным ароматом цветов. летом весь двор становится похожим на муравейник, потому что на улице появляется много людей, так как все жители выходят погреться на солнышке. осенью двор окрашивается во все оттенки красного и желтого, становится необычайно красиво. зимой все засыпает и вокруг становится тихо.
моя улица – это то место, к которому я отношусь с особым чувством. она мне дорога, потому что здесь я рос, знакомился с новыми людьми, многому учился. именно с моим двором связано много счастливых и радостных моментов моей жизни. моя улица навсегда останется в моем сердце независимо оттого, где я буду жить в будущем.
источник: сочинение на тему моя улица
- Привіт! Здається ти ходиш до тієї ж музичної школи, що й я. Я бачив тебе декілька разів. Мене Сашком звуть, давай знайомитися!
- Так, я теж тебе бачила. Я Олена. Я вчуся на фортепіано, а ти, мабуть, на гітарі?
- Так! Як ти здогадалася?
- Так от вона в тебе за плечима!
- А, вірно! Яка ти жартівниця! Тобі подобається музика?
- Зараз – дуже! А спочатку мене батьки змусили займатися, я не хотіла. Тепер я їм дуже за те вдячна. Я вважаю, музика – моє призвання!
- Нічого собі! Так ти щиро захоплюєшся музикою! Мені подобається, коли люди люблять те, що вони роблять.
- То мабуть, ти й сам такий?
- Звичайно! Музика завжди цікавила мене, покращувала настрій. А я сам вирішив вчитися грати – мені хотілося самому виконувати пісні моїх улюблених бітлів.
- Мені «Бітлз» також подобаються. Слухай, з тобою так цікаво розмовляти. У нас стільки спільного! Але, на жаль, мені далеко додому їхати – маю йти.
- Давай я проводжу тебе. Куди тобі?
- До кінцевої 25-го маршруту. А тобі?
- Сьогодні мені теж! Не зважай, у мене є вільний час. Мені буде приємно.
- Дякую! Тоді ходімо!
підійде? якщо ні то я придумаю новий