На передньому плані картини бачимо невеличкий струмок. В ньому чітко відображено сіруватий колір осіннього неба. Дерева вкриті пізнім золотом, а кущі, що зображені зліва сяють багрянцем.
По центру картини намальовано будиночок. Він є доволі невиразним і теж передає осінній настрій. Здається, що тут зображено середину жовтня – листя вже змінило барви, але ще не опало.
На задньому плані художник окреслив лінію гір, які доповнюють картину. Перед ними видніються високі смереки.
Картина оповита легким сумом, але вона передає спокій тому, хто буде на неї дивитися.
I. 1. Мабуть, то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне, може навіть самопожертовне. (О. Гончар) 2. He можна, кажуть, людин а подобрішати завжди можна. (О. Гончар) 3. Всяке трапитись може на довгім віку. (О. Підсуха) 4. Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду. (М. Рильський) 5. Невже і справді неминучість є у чергуванні радості і лиха? (Л. Первомайський) 6. Справді, краще в ріднім краю хоч і кості положить, ніж в чужині в супокою, хоч би і в достатку, жить. (І. Франко) 7. Трудно розказати, для чого, власне, нам потрібна мрія і що вона таке, та, певне, в світі ніхто живий без мрії не прожив. (Леся Українка) 8. На жаль, світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань. (О. Довженко)
На передньому плані картини бачимо невеличкий струмок. В ньому чітко відображено сіруватий колір осіннього неба. Дерева вкриті пізнім золотом, а кущі, що зображені зліва сяють багрянцем.
По центру картини намальовано будиночок. Він є доволі невиразним і теж передає осінній настрій. Здається, що тут зображено середину жовтня – листя вже змінило барви, але ще не опало.
На задньому плані художник окреслив лінію гір, які доповнюють картину. Перед ними видніються високі смереки.
Картина оповита легким сумом, але вона передає спокій тому, хто буде на неї дивитися.
2. He можна, кажуть, людин а подобрішати завжди можна. (О. Гончар)
3. Всяке трапитись може на довгім віку. (О. Підсуха)
4. Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і, може, більше не прийду. (М. Рильський)
5. Невже і справді неминучість є у чергуванні радості і лиха? (Л. Первомайський)
6. Справді, краще в ріднім краю хоч і кості положить, ніж в чужині в супокою, хоч би і в достатку, жить. (І. Франко)
7. Трудно розказати, для чого, власне, нам потрібна мрія і що вона таке, та, певне, в світі ніхто живий без мрії не прожив. (Леся Українка)
8. На жаль, світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань. (О. Довженко)