Київ підмет, місто присудок, найвідоміше і українське означення. київ підмет, столиця і центр присудок, тільки обставина, сучасна означення, нашої означення, середньовічної означення, русі-україни додаток. київ підмет, був відомий присудок, завжди обставина, своїми означення, церквами, монастирями, палацами й бібліотеками все додаток. люди підмет, йшли присудок, вчитись і молитись обставина(з якою метою), служити й торгувати обставина, сюди обставина слава підмет, лунала присудок, далеко обставина, за межами держави обставина.
відповідь: дзвіни́ця софі́йського собо́ру — дзвіниця собору святої софії у києві, пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко[1][2][3]. є одним з українських національних символів та символів міста києва[3][8][9].
збудована в 1699–1706 роках[5][7] коштом гетьмана івана мазепи[1]. значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом йогана шеделя, у 1851–1852 роках за проектом єпархіального архітектора павла спарро надбудовано четвертий ярус[5]. вертикальна домінанта верхнього міста[1]. складова частина національного заповідника «софія київська»[10].
занесена до переліку світової спадщини юнеско під № 527 (в комплексі монастирських споруд собору святої софії)[11]. є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/2[12].
київ підмет, столиця і центр присудок, тільки обставина, сучасна означення, нашої означення, середньовічної означення, русі-україни додаток.
київ підмет, був відомий присудок, завжди обставина, своїми означення, церквами, монастирями, палацами й бібліотеками все додаток.
люди підмет, йшли присудок, вчитись і молитись обставина(з якою метою), служити й торгувати обставина, сюди обставина
слава підмет, лунала присудок, далеко обставина, за межами держави обставина.
відповідь: дзвіни́ця софі́йського собо́ру — дзвіниця собору святої софії у києві, пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко[1][2][3]. є одним з українських національних символів та символів міста києва[3][8][9].
збудована в 1699–1706 роках[5][7] коштом гетьмана івана мазепи[1]. значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом йогана шеделя, у 1851–1852 роках за проектом єпархіального архітектора павла спарро надбудовано четвертий ярус[5]. вертикальна домінанта верхнього міста[1]. складова частина національного заповідника «софія київська»[10].
занесена до переліку світової спадщини юнеско під № 527 (в комплексі монастирських споруд собору святої софії)[11]. є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/2[12].