На картине Авазовского видно что море не спокойное! На этом море большие волны, вода расплескивается в разные стороны! Изображение после ночной бури,море едва переведя дух,должно встретиться с девятым валом.ВОлны поднялись как зверь-великан,который стал на дыбы! На обломках коробля ,который поглатило море,борятся со стихией кучка смельчаков.Надвигается девятый вал. Под эти валом люди могут погибнуть.Всеми изобразительными седствами Авазовский подчёркивает величие моря и упорство людей.
Дніпро – третя за довжиною ріка в Європі. Довші за неї лише Волга й Дунай. Дніпро впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Цікавою особливістю цієї ріки є те, що вона має пороги – виходи горних порід – між Запоріжжям і Дніпропетровськом. Цих порогів налічувалося десять. Саме з дніпровськими порогами пов'язані два цікаві факти. Знаходячись на шляху "з варягів у греки", пороги перешкоджали судноплавству. Коли ж важкі човни перетягали сушею, на купців нерідко нападали кочівники. Пізніше, у XVI столітті, нижче порогів було засновано славетну Запорозьку Січ – оплот нескореного українства. Проте час і людина жорстоко обійшлися з дніпровськими порогами: їх було затоплено за часів радянської влади, коли будувався Дніпрогес.
Для мене Дніпро – це ріка, яка протікає моїм рідним містом, місце відпочинку. Виходячи на крутий дніпровський берег, я завжди згадую про древню історію Славутича й милуюся його величчю і міццю.
На картине Авазовского видно что море не спокойное! На этом море большие волны, вода расплескивается в разные стороны! Изображение после ночной бури,море едва переведя дух,должно встретиться с девятым валом.ВОлны поднялись как зверь-великан,который стал на дыбы! На обломках коробля ,который поглатило море,борятся со стихией кучка смельчаков.Надвигается девятый вал. Под эти валом люди могут погибнуть.Всеми изобразительными седствами Авазовский подчёркивает величие моря и упорство людей.
Как-то так!
Объяснение:
Дніпро – третя за довжиною ріка в Європі. Довші за неї лише Волга й Дунай. Дніпро впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Цікавою особливістю цієї ріки є те, що вона має пороги – виходи горних порід – між Запоріжжям і Дніпропетровськом. Цих порогів налічувалося десять. Саме з дніпровськими порогами пов'язані два цікаві факти. Знаходячись на шляху "з варягів у греки", пороги перешкоджали судноплавству. Коли ж важкі човни перетягали сушею, на купців нерідко нападали кочівники. Пізніше, у XVI столітті, нижче порогів було засновано славетну Запорозьку Січ – оплот нескореного українства. Проте час і людина жорстоко обійшлися з дніпровськими порогами: їх було затоплено за часів радянської влади, коли будувався Дніпрогес.
Для мене Дніпро – це ріка, яка протікає моїм рідним містом, місце відпочинку. Виходячи на крутий дніпровський берег, я завжди згадую про древню історію Славутича й милуюся його величчю і міццю.