Ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла, а вже стукає у віконце важкими каштанами і стиглими горіхами осінь. Вона приходить до нас з яскравими кольорами, солодкими плодами, різноколірним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.
Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а просто біля самого ганку - велика калюжа. Які хороші, які життєдайні ці дощики після літньої спеки, що так виснажує! Знову починає зеленіти трава, радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі! Якнайкращі кравчині одягають золоту осінь у свої вишукані строї. На стежини, газони, тротуари і лавки в парку падає і з тихим шерехом лягає різноколірне листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Часто зривається скажений вітер і несе мертве листя у веселому танці.
Пізньої осені природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і безживна. У небі нескінченною чергою пливуть сірі хмари, сіре небо відбивається в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима. Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцеві стало нічого вкрасти. Відлетіли спочатку граки і ластівки, за ними потяглися жайворонки, журавлі, гуси, чаплі. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози і живляться їх насінням і плодами, та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей скрутний час. Звірі запасають їжу на зиму, міняють одіяння, готують собі теплі житла.
А у селянина хіба мало справ восени? Дуже багато. Насамперед потрібно зібрати з полів урожай та укрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще потрібно заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю і полювання. Потрібно запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.
Осінь - час роздумів під теплим пледом, читання хороших віршів. Наприклад, Пушкіна, який так любив осінь, що захоплено вигукував: "І з кожною осінню я воскресаю знову".
1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: Б) відокремленими.
2. Відокремлюються: А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом: В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням: В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням: Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою: Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком: Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). – Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
Ще хочеться ласкавого тепла і сонячного світла, а вже стукає у віконце важкими каштанами і стиглими горіхами осінь. Вона приходить до нас з яскравими кольорами, солодкими плодами, різноколірним листям, запахами вологої землі і лісових грибів.
Рання осінь, дні блакитні і прозорі. З ранку виходиш під парасолькою і в капюшоні, а просто біля самого ганку - велика калюжа. Які хороші, які життєдайні ці дощики після літньої спеки, що так виснажує! Знову починає зеленіти трава, радіють квіти на клумбах і герань на моєму балконі! Якнайкращі кравчині одягають золоту осінь у свої вишукані строї. На стежини, газони, тротуари і лавки в парку падає і з тихим шерехом лягає різноколірне листя з кленів, вишень, акацій і тополь. Часто зривається скажений вітер і несе мертве листя у веселому танці.
Пізньої осені природа рідко нагадує про свою чарівність. Вона холодна і безживна. У небі нескінченною чергою пливуть сірі хмари, сіре небо відбивається в сірій річці. Холодно, сиро, тужливо. А про себе вже нагадує морозним вітром зла зима. Зрізали вже в городах навіть останню капусту, і зайцеві стало нічого вкрасти. Відлетіли спочатку граки і ластівки, за ними потяглися жайворонки, журавлі, гуси, чаплі. Зяблики, синиці і блакитні сойки не відлітають в теплі краї, вони живуть в густих заростях ожини, шипшини або виноградної лози і живляться їх насінням і плодами, та ще тим, чим ми, люди, підгодовуємо їх в цей скрутний час. Звірі запасають їжу на зиму, міняють одіяння, готують собі теплі житла.
А у селянина хіба мало справ восени? Дуже багато. Насамперед потрібно зібрати з полів урожай та укрити його в засіках, щоб добре зберігся. А ще потрібно заготовити дрова, без яких холоднечу не переживеш, сіно для худоби, гриби і ягоди, сходити на риболовлю і полювання. Потрібно запастися теплим одягом, тому умільці в'яжуть вовняні шкарпетки, светри, шарфи і рукавиці.
Осінь - час роздумів під теплим пледом, читання хороших віршів. Наприклад, Пушкіна, який так любив осінь, що захоплено вигукував: "І з кожною осінню я воскресаю знову".
Б) відокремленими.
2. Відокремлюються:
А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом:
В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням:
В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою:
Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком:
Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –
Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
10. Синтаксичний розбір речення.
|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.
Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.
Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.