Коли ми ступили на засніженну землю Аляски я відчув(ла) , як холодний вітер охопив мене.Я попросив(ла) дати мені щось тепліше. Мені дали кожух і ми одразу вирушили в похід на гору.Щоб піднятися на гору, потрібно було пройти річку вкриту кригою, пройти через засніжений ліс . Коли ми пройшли пів річки ми почули крик дівчат, які побачили ведмедя.Ми всі лягли на землю і не рухалися 5 хвилин іноді навіть не дихали аби ведмідь зрозумів ніби ми мертві.Темнішало, ми перейшли річку, Деякі хлопці пішли ловити рибу,я ж пішов(ла) ставити палатки.Деякі не хотіли спати в холодних палатках на снігу, вони облаштовували маленький будиночок на дереві.Настав ранок, мене збудив малий ведмідь,який облизував своїм язиком моє обличчя. Коли я прокинувся і побачив його я хотів крикнути але не хотів сполохати його, і все ж мені вдалося підняти усіх і вони відняли його від мене.Ми рушили далі та нам потрібно було залізти на гору зі спеціальним спорядженням .Ми всі залізли, оглянули все, попрощалися з ведмедем і полетіли додому.Так і закінчився мій веселий відпочинок на Алясці.
Скласти розповідь про те, як я допомагаю птахам взимку можна так: Зима - найсуровішапора року для птахів. У цей час вони потерпають не лише від холодів, а й від нестачі їжі. Я дуже люблю свої менших товаришів, тому завжди їм допомагаю. Ми з матусею робимо годівнички з пластикових пляшок. Спочатку ми зрізаємо частину пляшки та підвішуємо її на балкон. Туди щоранку я підсипаю пшоно, а для синичок кладу сало. Голуби, горобці, синички з радістю прилітають до мене в гості. Також ми намагаємось підгодовувати пташок і на вулиці. Птахи - наші сусіди та друзі. То ж давайте піклуватись про них та не залишати їх у скрутні часи!
Відпочинок на Алясці
Коли ми ступили на засніженну землю Аляски я відчув(ла) , як холодний вітер охопив мене.Я попросив(ла) дати мені щось тепліше. Мені дали кожух і ми одразу вирушили в похід на гору.Щоб піднятися на гору, потрібно було пройти річку вкриту кригою, пройти через засніжений ліс . Коли ми пройшли пів річки ми почули крик дівчат, які побачили ведмедя.Ми всі лягли на землю і не рухалися 5 хвилин іноді навіть не дихали аби ведмідь зрозумів ніби ми мертві.Темнішало, ми перейшли річку, Деякі хлопці пішли ловити рибу,я ж пішов(ла) ставити палатки.Деякі не хотіли спати в холодних палатках на снігу, вони облаштовували маленький будиночок на дереві.Настав ранок, мене збудив малий ведмідь,який облизував своїм язиком моє обличчя. Коли я прокинувся і побачив його я хотів крикнути але не хотів сполохати його, і все ж мені вдалося підняти усіх і вони відняли його від мене.Ми рушили далі та нам потрібно було залізти на гору зі спеціальним спорядженням .Ми всі залізли, оглянули все, попрощалися з ведмедем і полетіли додому.Так і закінчився мій веселий відпочинок на Алясці.
Зима - найсуровішапора року для птахів. У цей час вони потерпають не лише від холодів, а й від нестачі їжі. Я дуже люблю свої менших товаришів, тому завжди їм допомагаю. Ми з матусею робимо годівнички з пластикових пляшок. Спочатку ми зрізаємо частину пляшки та підвішуємо її на балкон. Туди щоранку я підсипаю пшоно, а для синичок кладу сало. Голуби, горобці, синички з радістю прилітають до мене в гості. Також ми намагаємось підгодовувати пташок і на вулиці. Птахи - наші сусіди та друзі. То ж давайте піклуватись про них та не залишати їх у скрутні часи!